Завдання для учнів 12-ф

                                                                                  26.06.2020

Тема : Написання власного висловлення .Підготовка до ЗНО

Людина щосекунди змінює свою планету, утверджується на ній. Прагнучи підкорити природу, ми не маємо часу замислитися про доцільність володарювання над нею. Чи потрібно людині шукати відповідь на питання про доцільність підкорення природи й володарювання над нею?

Усі ми прагнемо бути успішними людьми, але життя не завжди сприяє нашій самореалізації. До кого ж приходить успіх у житті?

                                                                                20.05.2020

Тема : Підсумкова контрольна робота  

         Контрольна робота

Варіант 1

І рівень                                                                      

Ø  Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.   Позначте рядок, у якому є контекстуальні синоніми.

а) Шлях лежав на вододілі Дніпра й Бугу, лежав високо і рівно. Турчанська могила

присядькувато чапіла над чор­ним шляхом прибіленою копицею (С. Колесник).

б)  Тут було створено Кирило-Мефодіївське товариство, револю­ційне крило якого очолив

 Т. Г. Шевченко (З журналу).

в) Минуло кілька днів, як Озиваймо не чув і не бачив вовка. З його володінь принаймні сіроманець зник. Лісовичок на­віть хвилюватися почав — все-таки живе створіння пропало

    (А. Давидов).

г) Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то ховаються по байраках і котловинах

(О. Стороженко).

2.   У якому рядку всі словосполучення містять омоніми?

а) Піщана коса — дівоча коса, веселі люди — сумні люди;

б) розгорнути книгу — закрити книгу, мітити крейдою — мі­тити в серце;

в) плакати від щастя — сміятись від щастя, написати листа — одержати листа;

г) материнська ласка — хижа ласка, маскарадний бал — ви­сокий бал.

3.                   Визначте речення, у якому використано перифразу.
а) Над бистротечим Дніпром западав вечір (Ю.Опільський).
б) Он хмари повільно бредуть одна за одною над самим обрієм, схожі на білих лебедів (О.Копиленко).
в) І диво дивнеє сталось: з ним совість заговорила (І.Ющук).
г) І вкриє мудрість голову сріблом (М.Рильський).

4.  У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами?

а) П'ятами накивати, швидко втекти, хапати дрижаки;

б) ні пари з уст, комарика придушити, як кіт наплакав;

в) стояти як пень, весела людина, зуб на зуб не попадає;

г) сидіти склавши руки, дбайливо доглядати, бігти стрімголов.

5.Продовжте речення: "Словотвір вивчає...".

 а) ...правила вимови слів.

 б) ...звукову будову мови.

 в) ...способи творення слів.

 г) ...слова, їх значення, походження, використання.

 д). ...правила написання слів.

6. У якому рядку всі слова непохідні?

 а) Білити, зачарований, хід, братський, радість.

 б) Бігати, весна, білий, стіл, хата.

 в )Темрява, глибина, сіруватий, знаходити, пустеля.

 г )Біг, ходити, неспокій, дівчинонька, ручка.

 д)Біліти, темніти, радіти, посміхатися, кричати.

7. З’ясуйте, у якому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставити м’який знак:

 а) брун..ка. п’ят..десят. в’яз..кість, ц..вірін..кає, у мас..ці;

 б) дівчин..ці, учотир..ох, нян..чити, с..вятковий, Хар..ків;

 в) близ..кість, бат..ківщина, у кишен..ці, міл..йон, приз..ба;

 г) молот..ба. майбут..нє, рибал..ці, рибал..с..кий, кін..чик.

8. Визначте рядок, у якому допущено орфографічну помилку:

 а) ближчий, дужчий, сміється, піщаний, у шапочці;

 б) стомишся, дуб, казка, нігті, легкий;

 в) боротьба, вишчий, зцідити, книжці, дочці;

 г) молотьба, легший, дорожчий, нижчий, річці.

9. Відбувається спрощення в групах приголосних на письмі в усіх словах рядка:

 а) проїз..на, безжаліс..но, гіган..ський, ряс..ний;

 б) доблес..ний, цінніс..ний. захис..ник, студен..ський;

 в) безжаліс..ний, тріс..нути, форпос..ний. улес..ливий;

 г) блис..нути, сутніс..ний. благовіс..ний. благочес..ний.

 10.  Усі слова пишуть із кореневою літерою о в рядку:      

а) к..лосистий, ч..рнило, марм..р, х..зяйство, к..жан;

б)  л..пух, зд..буток, газопров..д, с..бака, п..рхати;

в) р..зумний, зл..мити, репр..дукція, ж..лудь, ..таман;

г) г..лубонька, ж..натий, бор..дка, пам..розь, к..лач.

11. Апостроф не ставиться після букв, що позначають губні приголосні, перед буквами я, ю, є, ї  в  таких словах:

а) сузір..я, міжгір..я, повір..я, пір..я;

б) черв..як, верб..я, арф..яр, верф..ю;

в) медв..яний, рутв..яний, мавп..ячий, цв..ях;

г) без..ядерний, під..їхати, двох..ярусний.

12. Позначте рядок, у якому всі іншомовні слова написано правильно:

а) гідромасаж, імобілізація, Кассандра, Ватт;

б)  імітація, іподром, зуммер, ірреальний, кілька тонн;
в)  інтер’єр,  вар’єте, квартир’єр, Женев’єва, Руж’є;

г) інтермецо, піца, брутто, бравісимо, карманйола.

  ► Завдання 13-14 мають по п`ять варіантів відповіді. Потрібно вибрати правильні ва­ріанти відповіді.

13. Позначте рядки, у яких слова утворюють синонімічний ряд.

А Горизонт, обрій, небосхил, височина;

Б слабкий, нечутний, добрий, сумирний;

В дбати, піклуватися, турбуватися, клопотатися;

Г рясний, густий, буйний, розкішний;

Д любо, мило, весело, приємно.

14. Позначте правильні відповіді.

А Слова булава, десниця, пірнач у сучасному вжитку замінені іншими.

Б Слова воєвода, осавул, полковник є застарілими.

В Слова аршин, курінний, очіпок є словами, що вийшли з ужитку.

Г Слова файний, гарний, будинок є діалектними.

Д Слова ланіти, перст, зелейник у сучасному вжитку замі­нені іншими.

15. Вставте префікси пре-, при- або прі-:

 ...буття, ...погано, …завзятий, ...брати, ...звище, ...ходити, …гарний, ...глядатися, ...рва, ...копати, …кордонний, ...варити, …подобний, …бігти, …ярок, …зирство, …швидшити, …буття, …тулок, …старкуватий.

►    Завдання 16-18 потребують самостійного розв'язання.

16. Утворити від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса -ин(а).

Київський, словацький, сумський, німецький, гуцульський, гайдамацький, полтавський, кріпацький, львівський, тернопільський, козацький, турецький.

17. Подані слова розберіть за будовою.

Подорожник, гірськими, збудують, мізинчик, обкладинка, тонюсінький, вночі, посміхається, бюро, музикант, прочитати, електрозварювальник.

18. Перепишіть словосполучення, розкривши дужки:

(На протязі, протягом) літа. Цей вчинок(не вартий, не вартує) уваги. Написав (вірно, правильно). Поштова (скринька, ящик). (Приймаю, беру) участь. (Відкриваю. Відчиняю) віконце. Зробити (прививку, щеплення).

Контрольна робота

Варіант 2

Ø  Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.         Позначте рядок, у якому є контекстуальні синоніми.

а)Минуло кілька днів, як Озиваймо не чув і не бачив вовка. З його володінь принаймні сіроманець зник. Лісовичок на­віть хвилюватися почав — все-таки живе створіння пропало

     (А. Давидов).

б) Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то ховаються по байраках і котловинах

     (О. Стороженко).

в) Шлях лежав на вододілі Дніпра й Бугу, лежав високо і рівно. Турчанська могила присядькувато чапіла над чор­ним шляхом прибіленою копицею (С. Колесник).

г) Тут було створено Кирило-Мефодіївське товариство, револю­ційне крило якого очолив

    Т. Г. Шевченко (З журналу).

2.У якому рядку всі фразеологізми становлять синонімічний ряд?

а)  Зуби з'їсти, мов муха в окропі, як білка в колесі;

б)  кривити душею, крутити хвостом, надягати овечу шкуру;

в)  горло драти, криком кричати, милити шию;

г)  лежати лежнем, дурня валяти, брати на сміх.

3. У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами.

а) Сидіти склавши руки, дбайливо доглядати, бігти стрім­голов;

б)  п'ятами накивати, швидко втекти, хапати дрижаки;

в)  ні пари з уст, комарика придушити, як кіт наплакав;

г)  стояти як пень, весела людина, зуб на зуб не попадає.

4. Як називається спосіб творення нового слова шляхом відкидання значущих частин?

а) суфіксальним;

б) складанням;

в) префіксальним;

г) безафіксним.

5. Як називається основа, від якої утворюється нове слово?

а) твірною основою;

б) похідною основою;

в) непохідною основою;

г)  твірним словом.

6. Назвіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку:

 а) кур’єр, дев’ять, з’явитися, Лук’ян, двох’ярусний;

 б) з’єднаний, рум’яний, дзвякнути, свято, цвях;

 в) вітряк, духмяний, різдвяний, торф’яний, моркв’яний;

 г) без’ядерний, надвечір’я, п’явка, міжбрів’я, кров’ю.

7. Укажіть рядок, у якому в усіх словах слід вписати літеру и:

 а) пр..блуда, пр..білий, пр..білений, пр..віз;

 б) пр..хороший, пр.хорошений, пр..спокійний, пр..мерзання;

 в) пр..знатися, пр..їхати, пр..вітність, пр..кидатися;

 г) пр..бічник, пр..дорогий, пр..жорстоко,пр..землити.

8. Правильно написано всі слова іншомовного походження в рядку:

 а) інтермецо, оппонент, бравісимо, бароко;

 б) лібрето, вар’єте, досьє, Вірджинія, імміграція;

 в) Сирія, сольфеджіо, беладона, мадона;

 г) Джульетта, сюрреалізм, голандський, акомпанемент.

9. У коренях слів допущено орфографічні помилки в рядках:

а) помережити, кажан, паперовий, криниченька, пором;

б)  велетень, глибочінь, президент, погарячитись, серпневий;

в)  щебетати, левада, котушка, грибники, узбережжя;

г) технічний, блищати, хрестоносець, козуля, слав’янський.

10. М’який знак не  пишеться

а) перед буквою о;

б) перед буквосполученням  йо;

в) у дієсловах на –ть, -ться;

г) після букв, що позначають губні та шиплячі приголосні, а також  після букви р.

11. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

а) влас..ний, безвиїз..ний, зліс..ний, гіган..ський, кіс..лявий;

б)  тріс..нути, пес..ливий, хворос..няк, облас..ний, зас..нути;

в) ліс..ник, зап’яс..ний, хвас..нути, провіс..ник, шіс..надцять.

Г) сер..це, шелес..нути, гус..нути, ціліс..ний, радіс..ний.

12.  Позначте рядок, у якому допущено помилки в чергуванні голосних:

а) Чернігова, річний, доріжці, більшості;

б)  хлібороб, розгін, новобудова, ночі;      

в)  роковини, газопровід, опік, подорожувати;

г) пішохід, будівля, обпекти, ніжностю.

► Завдання 13-14 мають по п`ять варіантів відповіді. Потрібно вибрати правильні ва­ріанти відповіді.

  13. Позначте речення, у яких вжиті слова-антоніми.

А  Решта байдаків розсипалась без ладу, пливуть — котрий попереду, а котрий десь позаду

  (М. Пригара).

     Б  Ледве зійшло сонце, козаки сипнули на берег (М. При­гара).

     В  Тридцять весел зліта вгору одним помахом, падає, не хлюп­нувши (М. Пригара).

Г Байдак сидить у воді глибоко: сім десятків козаків у кож­ному й вантажу багато

   (М. Пригара).

Д Човни летіли по бистрині, мов чудернацькі птахи (М. При­гара).

   14. Позначте правильні відповіді.

А Слова булава, десниця, пірнач у сучасному вжитку замінені іншими.

Б Слова аршин, курінний, очіпок є словами, що вийшли з ужитку.

В Слова воєвода, осавул, полковник є застарілими.

Г Слова чалапати, зеленесенький, лементувати є стилістично забарвленими.

     Д Слова файний, гарний, будинок є діалектними.

15. Від поданих слів за допомогою префіксів з- або с- утворіть нові слова:

Питати, ламати, чистити, сунути, шити, дути, гортати, дати, палити, котити, тягнути, формувати, чесати, творити, цідити, хитрувати, важити, думати, класти, фотографувати.

►       Завдання 16-18 потребують самостійного розв'язання.

16.   Утворіть від поданих слів прикметники, використовуючи суфікс - ськ( -зьк, -цьк).

Дрогобич, Відень, Воронеж, чумак, латиш, альпініст, Запоріжжя, Кременчук, Рига, Прилуки, козак, Норвегія.

17.   Подані слова розберіть за будовою.

Міжгір’я, праліс, вранці, радістю, розбагатіти, неуважний, синочок. швидко, поні, землемір, побачивши, невиправдано.

18. Перепишіть словосполучення, розкривши дужки:

(Котра, яка) година. Моє (ставлення, відношення) до тебе. Екзаменаційний(квиток, білет). (Перегортаю, перевертаю) сторінки книги. Терміново (подзвони, зателефонуй). Я ( рахую, вважаю), що це правда. Я (рахую, лічу) олівці.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           19.05.2020

Тема: Суперечка як вид комунікації.Різновиди суперечки.

Тема:Правила ведення суперечки.
Завдання 
Зробити конспект теоретичного матеріалу.

Суперечку можна визначити як процес обміну протилежними думками.

Будь-яка суперечка передбачає зіткнення думок або позицій. Кожна сторона активно відстоює свою власну точку зору і намагається розкритикувати точку зору супротивника. Якщо немає такого зіткнення думок, то немає і самого спору, а є якась інша форма комунікації. Так, наприклад, проповідь, молитва, лекція, доповідь не є суперечками. Якщо аргументація з приводу якогось питання спрямована на людей, які нейтрально або позитивно (тобто некритично) ставляться до неї, то немає ніяких підстав вважати цю комунікативну ситуацію суперечкою.

Отже, суперечка - це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення до позиції співрозмовника, що виражається в її критичній оцінці.

Обов'язковими учасниками суперечки є пропонент, опонент і аудиторія.

Пропонент- це той, хто висуває, обстоює деяку тезу. Без пропонента не може бути ані спору, ані аргументативного процесу, оскільки спірні питання не виникають самі собою, вони повинні бути кимось сформульовані і поставлені на обговорення. Пропонент може висловлювати власну думку або представляти колективну позицію з того чи іншого питання.

Опонент- другий обов'язковий учасник суперечки. Це той, хто заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент. Опонент може бути безпосередньо присутнім і особисто брати участь у спорі. Але може бути й така ситуація, коли опонент безпосередньо не бере участі в аргументативному процесі.

Аудиторія - третій, колективний суб'єкт суперечки. Це не пасивна маса людей, а колектив, який має свої переконання, свої позиції, точки зору з приводу питання, що обговорюється. Вона є основним об'єктом аргументативного впливу в спорі.

Можна виділити декілька класифікацій суперечок. По-перше, суперечка за формою може бути дискусією, полемікою, диспутом або дебатами.

Дискусія (від лат. (dіscussiо - дослідження, розгляд) - це публічна суперечка, мета якої полягає у з'ясуванні й порівнянні різних точок зору, у знаходженні правильного рішення спірного питання. Дискусію можна також кваліфікувати як своєрідний спосіб пізнання. Вона дозволяє краще зрозуміти те, що не є достатньо чітким і зрозумілим. Навіть якщо учасники дискусії не приходять до спільного висновку, все ж таки взаєморозуміння між протилежними сторонами посилюється. Безпосередня мета дискусії - це досягнення консенсусу між учасниками суперечки стосовно проблеми, що обговорюється. У зв'язку з цим застосування некоректних прийомів, спрямованих на обдурювання співрозмовника, в такій суперечці заборонене. У протилежному випадку дискусія може припинитися і виникне конфліктна ситуація.

Унікальним прикладом такого виду суперечки є дискусія, яка відбулася між двома видатними фізиками Н. Бором та А. Ейнштейном. Ця дискусія тривала протягом декількох десятиліть. Вони сперечалися і усно, і письмово, і на відстані, і при зустрічі. Іноді суперечка була по-академічному строгою, а інколи була схожою на вибух.

Причина дискусії полягала в обговоренні проблематики квантової механіки, із створенням якої значно змінилися погляди фізиків на оточуючий світ. Дискусія викликала значний інтерес серед науковців: за нею уважно слідкували, в ній брали участь найвидатніші вчені - соратники Бора й Ейнштейна. Відомий голландський фізик Пауль Еренфест був «секундантом» суперечки. Він допомагав організовувати зустрічі між сперечальниками, вів їхнє листування, стимулював до активних дій.

У цій дискусії не було переможців. Ніхто нікого не переконав. Кожний з учасників залишився на своїй позиції.

А. Ейнштейн помер раніше Н. Бора на сім років. Однак Бор до останнього продовжував подумки сперечатися зі своїм опонентом. Саме про це свідчить одна цікава подробиця його життя. Останній малюнок, який Бор зробив на дошці в кабінеті за день до смерті, відтворював ейнштейнівський «ящик з фотоном», розмірковувати з приводу якого Бор, мабуть, ще продовжував.

Хоча до спільної думки два найвидатніших фізики нашого століття так і не дійшли, однак їх дискусія була напрочуд плодовитою. Вона не зводилася до фіксування різних точок зору. Вчені спільно намагалися знайти істину, тому метою їхньої дискусії було не знищення, а, навпаки, збагачення один одного. В результаті уточнювалися їхні позиції, виправлялися неправильні визначення, будувалися нові аргументації. Вчені не були ворогами, вони з великою повагою ставилися один до одного, про що свідчать численні факти. Так, в одному із листів А. Ейнштейн, звертаючись до свого опонента, пише: «Дорогий, якщо не сказати любий, Боре!». У приватній бесіді в Москві Бор говорив: «Ейнштейн був не тільки генієм, а й прекрасною і дуже доброю людиною. Його посмішка ще й зараз перед моїми очима».

Полеміка (від грецьк. роlemikos - ворожий, войовничий) - це суперечка, в якій є конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей і думок. У зв'язку з цим її можна визначити як боротьбу принципово протилежних думок з якогось питання, як публічну суперечку з метою захисту, відстоювання своєї точки зору і спростування протилежної.

Із цього визначення випливає суттєва різниця між полемікою, з одного боку, та дискусією - з іншого. Якщо Учасники дискусії або диспуту, відстоюючи протилежні Думки, намагаються дійти консенсусу, якоїсь єдиної думки, знайти спільне рішення, встановити істину, то мета полеміки зовсім інша. Тут потрібно отримати перемогу над супротивником, відстояти і захистити свою власну позицію. Прийоми, які застосовуються в полеміці, повинні бути коректними, однак у практиці сучасної комунікації в подібного типу суперечках часто застосовуються також некоректні прийоми.

Диспут (від лат. disputо - досліджую, сперечаюсь) та дебати (від франц. dеbate- сперечатися) як види суперечки в літературі часто розглядаються як схожі поняття.

Відмітні ознаки диспуту такі:

• Диспут - це завжди публічна суперечка.

Предметом диспуту як публічного спору виступає наукове або суспільно важливе питання.

• Організаційні форми диспуту можуть бути різноманітними: обговорення дисертації, публічний захист тез тощо.

• На відміну від дискусії диспут не тільки з'ясовує підстави, а й виявляє позиції сперечальників. Нерідко останнє в диспуті стає головним.

Дебати- це суперечки, які виникають при обговоренні доповідей, виступів на зборах, засіданнях, конференціях тощо. Мета дебатів - визначення ставлення учасників обговорення до спільних для всіх тез виступу.

Окрім наведеної вище класифікації суперечок існують також інші. Так, залежно від мети розрізняють: суперечку заради істини, суперечку заради переконання, суперечку заради перемоги і суперечку заради суперечки.

Суперечка заради істини, або діалектична суперечка, у чистому вигляді зустрічається рідко. (Тут слово «діалектична» застосовується в своєму первісному значенні. Діалектикою у Стародавній Греції називали мистецтво досягнення істини в процесі бесіди). У такій суперечці дуже старанно підбираються та аналізуються доводи тих, хто сперечається, ретельно оцінюються позиції та точки зору протилежних сторін, тобто, по суті, ведеться спільний пошук істини. Такий спір можливий лише між компетентними, обізнаними з цією проблемою людьми, які зацікавлені в її вирішенні. Девізом такої суперечки можна назвати вислів: «Платон мені друг, але істина дорожча». її учасники, як правило, глибоко поважають один одного, взаємно спонукають до уточнення формулювань та визначень, проявляють толерантність, намагаються прояснити точку зору співрозмовника, погоджуються з положеннями супротивника, які здаються правильними. Образно учасників суперечки заради істини можна уявити як двох людей, що розпилюють однією пилкою стовбур дерева. Як підкреслював відомий філософ та логік Сергій Поварнін, цей вид суперечки «дає, окрім безперечної користі, істинну насолоду та задоволення і є насправді «розумовим банкетом».

Цікаву характеристику саме цього виду спору дає відомий польський філософ і логік Тадеуш Котарбінський (1886-1981), який називає суперечки заради істини «предметними дискусіями». Він пише; «Хто хоче з'ясувати істину, той не менш старанно шукає її і в переконаннях, і в припущеннях супротивника, хоча останні спочатку і не погоджуються з його власними поглядами. Щоб витягти ц також звідти, він намагається допомогти супротивнику знайти для його думки слова, які б найбільш точніше виражали її. Він намагається, як кажуть, зрозуміти супротивника краще, ніж той сам себе розуміє. Замість того, щоб використовувати кожний слабкий пункт аргументації супротивника для розвінчування та знищення тієї справи, яку він відстоює, учасник предметної дискусії докладає зусиль до того, щоб витягти із міркувань супротивника все те цінне, що допоможе виявленню істини. І в цьому немає протиріччя. Це немов би певний розподіл праці: «Ти будеш намагатися відстоювати свою гіпотезу, а я свою, і подивимося, що з цього вийде. Я буду намагатися спростувати твої твердження, а ти - мої. Давай у нашому дослідженні спростовувати все, бо тільки таким способом можна виявити те, що спростуванню не піддається. Те, що при цьому встоїть, і буде спільно знайденою істиною. Нехай же вона і буде єдиним переможцем у цій суперечці».

Метою діалектичної суперечки є передусім досягнення істини. Істина, як правило, пов'язана з певними описами, тому суперечка про неї - це суперечка про відповідність опису, який наводить сперечальник, реальному станові речей. У зв'язку з цим суперечку заради істини можна також назвати суперечкою про описи. Говорити про перемогу в подібних спорах немає сенсу: коли в результаті суперечки відкривається істина, то вона стає надбанням обох сторін. Дискусія між Н. Бором та А. Ейнштейном, описана вище, якраз і репрезентує такий вид спору.

Завданням суперечки може бути не тільки перевірка істинності якогось положення, а й переконання іншої людини. Тут важливо зазначити два моменти: людина може переконувати іншу людину або тому, що сама щиро вірить в те, що є предметом переконання, або тому, що «так треба» з огляду на певні обставини, хоча сама насправді не поділяє думки, які відстоює (наприклад, офіційні проповідники різних вчень, сект, агітатори, торгові представники різноманітних фірм тощо). Прийоми, які застосовуються у подібних суперечках, можуть бути як коректними, так і некоректними, головне - переконати співрозмовника у слушності своєї думки

                                                                                    13.05.2020

Тема: Контрольна робота " Поняття норми в сучасній українській мові"  

Виконати тестові завдання

1.  У якому рядку в кожному слові після приголосного пишеться м’який знак:

А) донец…кий, Гриц…ко, сон…ця;    

Б) багат…ма, кін…чик, міл…йон;    

В) ручен…ка, джерел…це, вуз…ко;

Г) радіст…ю, корис…тю, сім…десят;

Д) різ…бяр, невіст…ці, русал…чин.

2. У якому словосполученні виділене слово пишеться без апострофа:

А) моя кар…єра;                                         

Б) сучасний інтер…єр;

В) мій комп…ютер;                                     

Г) нова  грав…юра;

Д) тихе надвечір…я.

3. У якому рядку не всі слова пишуться з м’яким знаком:

А) брен…кіт, дон…ка, нян…ка;               

Б) снит..ся, косит…ся, лял…ці;

В) т…мяний, радіст…, с…міх;                 

Г) ган…ба, пісен…, близ…ко;

Д) дон…ці, брин…чати, смієт…ся.

4. У якому рядку всі слова слід писати з апострофом:

А) верхів…я, п…єдестал, п…юре;            

Б) Б…єлгород, Монтеск…є, Руж…є;  

В)  т..м…яний, з…ясувати, роз…яснити;      

Г) бур…ян, довір…я, двох…ярусний;

Д) ад…ютант, арф…яр, з…агітувати.

5. Яке слово в родовому відмінку однини треба писати з апострофом:

А) дит…ясла;                     

Б) ф…юзеляж;                   

В) бур…я;   

Г) б…юро;

Д) п….юпітр. 

6.  У якій групі слів кожне з них пишеться з м’яким знаком:

А) рибал...ці, кіл...це, ручен...ки;      

Б) тіл…ки, їдален..., бал…ці;  

В) л…он, д…оготь, близ…ко;

Г) пол…с…кий,  Натал…чин, Гал…ці;

Д) Уман…щина, красун…чмк, мен…ше.

7. Укажіть рядок слів, в якому відбувається подовження:

А) прол…ється, качен…я, збіж…я, колос…я,

Б) знан…я, павутин…я, подорож…ю, бов…аніти,

В) суд…я, взут…я, мудріст…ю, Керч…ю,

Г) порос…я, стат…я, навман…я, чесніст…ю,

Д) вірніст…ю, пошест…ю, швидкіст…ю, смерт…ю.

8. Укажіть рядок слів, в якому відбувається подвоєння:

А) стійкіст…ю, передміст…я, безмежніст…ю,

Б) машин…ий, остан…ій, притаман…ий,

В) без…аперечно, коноплян…ий, старан…ий,

Г) безсон…ий, вирощен…ий, числен…ий,

Д) дерев’ян…ий, олов’ян…ий, пшонян…ий.

9.Укажіть рядок, в якому в усіх словах в орудному відмінку не відбувається подовження:

А) вогкість, вихованість, зелень, сіль,

Б) молодість, область, радість, гордість,

В) даль, тінь, мідь, ніч,

Г) честь, вісь, Оболонь, мазь,

Д) наморозь, даль, вихованість, доповідь.

10. . Укажіть рядок, в словах якого спрощення не відбувається:

А) проїз…ний, студен…ський, тиж…невий, кіс…лявий,

Б) форпос…ний, балас…ний, шіс…сот, хвас…ливий,

В) зап’яс…ний, хворос…няк, парламен…ський, чес…ний,

Г) виїз…ний, кількіс…ний, президен…ський, тури…ський,

Д безвиїз…но, корис…ливий, пес..ливий, перехрес..ний.

11.  Виберіть рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом:А) з...юрмитися, миш...як, верхів...я, п...єдестал,
Б) Б...єлгород, Захар...їн, В...язьма, Р...ябко,
В) мавп...ячий, тьм...яний, з...ясувати, довір...я,
Г) голуб...я, подвір...я, бур...ян, різдв…яний,
Д) духм...яний, прислів...я, полум...я, зв...язковий,

12. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропущених букв слід писати м’який знак:

А) пол...с...кий, нян...чити, держал...це, бат...ківс...кий;

Б) рибал...ство, грают...ся, чотир...ом, Коростен...щина;

В) снігурон...ці, гуцул…с...кий, лял...ці, волин...с...кий;

Г) киц…ка, рибал...ці, дівчинон...ці, гал…ченя,

Д) ніжен…ці, вишен…ці, громад...с…кіст..., воротар…

13. Укажіть рядок, в якому в усіх словах не пишеться м’який знак:

А)  хустин…ці, плач…, домен…щик, сопіл…чин,

Б)  русал…чин, ін…жир, кущ…, близ…кіст…,

В)  конферанс…є, ател…є, батал…йон, пан…ство,

Г)  Грин…чишин, Рад…чук, Хар…ків, Гор…кий,

Д)  Гриц…ко, сон…ця, багат…ма, ручен…ка.

14. Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка:

А)  блис…нути, сервіс...ний, шубовс…нути, гіган...ський,

Б)  бряз…нути, під’їз...на, облас...ний, парламен...ський,

В)  якіс…ний, хрус…нути, страс...на, заздріс...ний,

Г)  їж…жу, шелес...не, пес...ливо, очис…ний,

Д) навмис…не, шіс...десятий, капус...ниця, захис..ниця.

15. Відбувається подвоєння та подовження  приголосних звуків у  всіх словах рядка:

А) осін...ій,  об…шити, священ…ик, годин…ик,

Б) без…ахисний, від…зеркалення, воз…єднання, ір…аціональний,

В) без…астережно, від…аль, узбереж…, відкрит…ів,

Г) розкіш…ю, велич…ю, зелен…ю, совіст…ю,

Д) навман…я, старіст…ю, кволіст…ю, заздріст…ю.

16. Апостроф ставиться у всіх словах рядка:

А) ганчір…я, верб…я, ін….єкція, ад…ютант, знічев…я

Б) пред…явник, в…ються, ім…я, різдв…яний, арф…яр,

В) полум…я, св...ятковий, моркв…яний, пір…я, полум…я

Г) без...іменний, дерев…яний, обов…язок, роз…ятрити,

Д) р…явкати, нев...язкий, голуб...ятко, духм…яний.

17. Апостроф ставиться у всіх словах рядка:

А) комп…ютер, міжгір…я, тьм…яний,

Б) зав…язь, торф…яний, мавп…ячий,

В) надвечір…я, пір…їна, сер…йозний,

Г) ін…єкція, від…їзд, полум…я,

Д) різдв…яний, без…ідейний, двох…ярусний.

18. З великої літера треба писати лише перше слово у власній назві:

А) Р(р)іздвяні С(с)вята,

Б) З(з)апорозька С(с)іч,

В) В(в)ерховна Р(р)ада,

Г) О(о)рганізація О(о)б`єднаних Н(н)ацій,

Д) Є(є)вропейський С(с)оюз.

19. З великої літера треба писати лише перше слово у власній назві:

А) Б(б)улонський Л(л)іс,

Б) К(к)нязівство М(м)онако,

В) Д(д)он К(к)іхот,

Г) Ч(ч)умацький Ш(ш)лях,

Д) А(а)ндріївська Ц(ц)ерква.

20. З великої літера треба писати лише перше слово у власній назві:

А) К(к)абінет М(м)інистрів,

Б) К(к)ривий Р(р)іг,

В) У(у)країнська Н(н)ародна Р(р)еспубліка,

Г) Т(т)овариство Ч(ч)ервоного Х(х)реста,

Д) М(м)іністерство Ю(ю)стиції.

21. З великої літери треба писати прикметник словосполучення:

А) Ш(ш)евченківський стиль,

Б) Ш(ш)евченківська премія,

В) Ш(ш)евченківська земля,

Г) Ш(ш)евченківська тематика,

Д) Ш(ш)евченківська епоха.

23. Орфографічну помилку (велика - мала літера) допущено у рядку:

А) Миколин ноутбук, Одеська область,

Б) прокрустове ложе, булгаківський стиль,

В) київські дороги, Київський метрополітен,

Г) гоголівський гумор, шевченківські свята,

Д) Святогірська лавра, монастирська будівля.

24. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступну власну назву):

(1)Софія Київська і (2)Золоті ворота княжого міста, (3)Видубицький монастир і (4)Києво-Печерська Лавра з (5)Успенським собором - усе це духовні символи національної історії та культури.

Помилку допущено в написанні власної назви, позначеної цифрою

А 1               Б 2                       В 3                       Г 4                            Д 5

25.Укажіть рядок, в якому в усіх словах пишеться м’який знак:

А) молот…ба, багац…ко, тонюсін…кий, т…охкати,

Б) стан…те, школяр…, винос…те, ред…ці,

В) сторін…ці, виніс…я, подорож…ю, Степан…чук,

Г) дон…чин, рибал…чин, перевір…те, тон…ший,

Д) дивуєш…ся, посун…те, люд…с…кість, міл…ярд.

26.Укажіть рядок, в якому в усіх словах пишеться м’який знак:

А) бат...ківс…кий, промін...чик, міл...йон, ос...овий,

Б) ус...мішка, Юрянс...к, різ…бяр,  нян...чити,

В) черешен…ці,  кул…ці,   нен…ці, дон…ці,

Г) гіл…ці, брех…ня,  брен…кати,  блис…тіти,

Д) ручен…ка, джерел…це,  рибал...ці, кіл...це.

27. Укажіть рядок, в якому в усіх словах пишеться м’який знак:

А) син…ого, слиз…кість, різ…блення, стан…мо,

Б) куз…ня, вітал…ня, мен…ше, козац…кий,

В) т…охкати, лял…ці, насін...я, у жмен…ці,

Г) дівчинон...ці, кущ…, парасол…ка,з ат…марився

Д) емал…, памороз…, Натал…чин, вуз…ко, тон…ший

28.Укажіть рядок, у словах якого ставиться апостроф:

А) ганчір…я, верб…я, ін….єкція, над…яр…я,

Б) тьм…яний, пред…явник, в…ються, ім…я,

В) полум…я, без...іменний, дерев…яний, обов…язок,

Г) знічев…я, возз…єднання, полум…я, різдв…яний,

Д) без…ядерний, кр....ючок, пор...ядок, сурм…яний.

29. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з буквосполученням  ьо:

А) л...н, л...довик, тр...х, л…тчик, Мурав...в

Б) син...го, кол...ру, сер...зно, бад...рий, с...годні

В) вол...вий, лиц...вий, пол...вий, га...вий, ма...ріти

Г) верхн...го, л..х, тін...вий, д...готь, л...дяник

Д) кол…ровий, л…х, л...тчик, ра...н, ма...р

30. Укажіть рядок слів, в якому відбувається подвоєння:

А) здорове…ий, священ…ий, непримирен…ий, нездолан…ий,

Б) шален…ий, жарен…ий, тварин…ий, рослин…ий,

В) сказан…ий, нескінчен…ий, від…дзеркален…ий, нужден…ий,

Г) вирощен…ий, ячмін…ий, стін…ий, осін…ій,

Д) вивершен…ий, вихован...ий, безвин…ий, закон…ий.

31. Укажіть рядок слів, в якому відбувається подовження та подвоєння:

А) стат…ей, ір…аціональний, фальш…ю, більшіст…ю,

Б) без…ахисний, від…зеркалення, об…шити, годин…ик,

В) без…астережно, від…аль, узбереж…, відкрит…ів,

Г) розкіш…ю, велич…ю, зелен…ю, совіст…ю,

Д) мит…ю, віс…ю, подорож…ю, Рос…ю.

32. Укажіть рядок слів, в якому відбувається подвоєння:

А) бездон…ий, півден…ий, невин…ий, варен…ий,

Б) сон…ий, закон…ий, ячмін…ий, щоден...ий,

В) корін…ий, чавун…ий, рослин…ий,  смажен…ий,

Г) тварин…ий, туман…ий, печен…ий, жарен…ий,

Д) спечен…ий, пооран…ий, зван…ий, дан…ий.

33.Укажіть рядок, в якому в усіх словах не пишеться м’який знак:

А) емал…ований, Парас...чин, різ…ба, стан...мо,

Б) безбат…ченко, спіз...нілий, Наддніпрян...щина, камін…чик,

В) електропаял…ник, астрахан...ці, щонаймен…ший, нян...чити,

Г) зненац...ка, куз...ня, різ…бяр, цвірін…кати,

Д) ідеологіч…ний, естон…с…кий, задовол...няти, екваторіал...ний.

34.Укажіть рядок, в якому в усіх словах не пишеться м’який знак:

А) здійс...нювати, повір…те, тюр…ма, аквалан…гіст,

Б) німец...кий, доч...ці, арал…с…кий, л...одохід,

В) мор…с...кий, обкл…овувати, єврейс...ка, їдал...ня,

Г) сниш...ся, україн…с…кий, велетен...с…кий, ремін...чик,

Д) рум'янец..., артіл..., щавел..., Н…ютон.

35. Укажіть рядок слів, в якому відбувається подовження:

А) гран…ю, мудріст…ю, без…межніст…ю, зіл…я,

Б) священ…ик, суд…я,стат…я, взут…я,

В) сміт…я, узбіч…я, вил…ється, качен..я,

Г) совіст…ю, ясніст…ю, ріл…я, спросон…я

Д) молодіст…ю, област…ю, радіст…ю, гордіст…ю.

36. Відбувається подвоєння приголосних звуків у  всіх словах рядка:

А) безгомін…ий, неодмін…ий, безбережн…ий, бездоган...ий,

Б) балон…ий, парадн…ий, бензин…ий, чекан…ий,

В) касетн…ий, монотон…ий, вин…ий, недоладн…ий,

Г) безцін…ий, неоцінен..ий, незамін…ий, безімен…ий,

Д) жадан…ий, вирощен…ий, священ…ий, жарен…ий.

37. Визначте рядок, у якому в усіх словах відбулося спрощення:

А) радіс..ний, безсовіс..ний, ус..но, учас.. ник,

Б) піс..ний, благовіс..ник, хвас..ливий, якіс..ний,

В) шіс..надцять, шелес..нути, облас..ний, тиж..невий,

Г) проїз..ний, контрас..ний, пристрас..ний, хвас..нути,

Д)  форпос…ний, пропагандис…ький, навмис…не, бряз…нути.

38. Позначте рядок, у якому порушено правила спрощення в групах приголосних.

А) ремісник, абстрактний, пискнути, рідкісний,

Б) якістно, участник, туриський, пестливий,

В) кістлявий, пристрасний, дилетантський, пропускний,

Г) комендантський, буревісник, баяністці, шістнадцять,

Д) виїзний, компостний, аванпостний, вісник.

39. Позначте рядок, у якому спрощення приголосних в усіх словах передається на письмі:

А) артис...ці, зап’яс…ний, тис…нути, злощас...ний,

Б) кореспонден...ський, швидкіс...ний, аванпост...ний, кіс...лявий,

В) дріж...жовий, ях...смен, жаліс...ний, інтеліген...ський,

Г) проїз...ний, свис...нути, чес...ний, сер…цевина,

Д) балас…ний, корис…ний, щас...ливий, депутат…ський.

40.У якому рядку у всіх словах слід писати м’який знак:

А) ласун...чик, дівчин...ці, Ігор..., тон...ший, різ...бяр,

Б) стан...те, винос…ся, т...мяніти, ател..є, зозул...ці,

В) кур..йоз, чотир..ох, нен..чин, ковал...с...кий, п’ят...сот,

Г) бджіл..ництво, біл..шіст…, стеблин...ці, калинон...ці,

Д міл…йон, камін..чик, дев’ят...сот, борот...ба, посун...ся,

41. У якому рядку всі слова пишуться без м’якого знака:

А)  сторін...ці, долон...ці, нен…ці, бал...ці, кізон...ці,

Б)  жін...ці, жмен...ці, авос…ці, Марин...ці, скрин...ці,

В)  сопіл...ці, стеблин…ці, хатин..ці, оболон...ці, гол...ці,

Г)  зозул...ці, лял...ці, зірон...ці, кофтин…ці, сторін...ці,

Д)  долен…ці, тополен...ці, стежин...ці, дон…ці, Ірин...ці.

42. У  словах  якого  рядка спрощення  на  письмі  не  позначається:

А) капус...няк, капус...ний, кіс...лявий, щотиж...ня,

Б) шіс...десят, шіс...десятники, хвас...ливий, закарпа...ський,

В) безвиїз...ний, полезахис...ний, захис...ник, стис...нути,

Г) улес...ливо, підлес...ливість, ус..но, учас...ник,

Д) кількіс...ний, влас...ник, пес...ливий, контрас...ий.

43. Спрощення приголосних позначається на письмі у всіх словах рядка:

А) облас…ний, безкорис...ливий, хрус...нути, тиж…невик,

Б) баскетболіс...ці, кіс…лявий, блис…нути, натщесер…це,

В) швидкіс..ний, влас...ник, благовіс...ний, контрас…ний,

Г) зап’яс...ний, випус...ний, заздріс…ний, радіс...ний,

Д) щас..ливий, пес..ливий, президен...ський, захис...ник.

44. Укажіть рядок, в якому в усіх словах відбувається спрощення приголосних:

А) блис…нути, сутніс…ний, благовіс…ний, благочес…ний,

Б) проїз…на, безжаліс…но, гіган…ська, ряс…ний,

В) доблес…ний, цінніс…ний, захис…ник, студен…ський,

Г) форпос…ний, пропагандис…ький, навмис…не, бряз…нути,

Д) якіс..ний, ціліс..ний, хвас..ливий, тиж..невий, ус..ний.

45. Правил уживання великої літери дотримано в рядку:

А) Державний музей Українського образотворчого мистецтва,

Б) Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

В) національний університет "Києво-Могилянська академія",

Г) парк Культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького,

Д) Національний Академічний драматичний театр імені І.Франка.

46.Правил уживання великої літери дотримано в рядку:

А) Міністерство оборони України, Президент України,

Б) Декларація прав людини, орден Княгині Ольги,

В) Українська православна церква, вербна неділя,

Г) Конституційний Суд України, день медичного працівника,

Д) Голова Верховної ради України, епоха Бароко.

47.Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку:

А) вулиця "Маяковського", станція метро "Лісова",

Б) вулиця Ярославів вал, Генеральний прокурор України,

В) Палац урочистих подій, Національний Банк України,

Г) Інститут української мови, Південно-Західна залізниця,

Д) газета "Україна молода", будинок Дитячої творчості.

                                                                                    12.05.2020

Тема:Іменник .Паалельні закінченняіменників чоловічого родудавального відмінка однини і множини.

Тема:Закінчення іменників III відміни в орудному відмінку.

Завдання:

Опрацювати теоретичний матеріал ст 151-153,162-163.

Записати таблиці у зошит.

Вправи виконати письмово №372,374,405,407.

Тест     8313261

Завдання :
Опрацювати теоретичний матеріал.
Підручник Українська мова -ст.157-159.
Записати таблицю у зошит.

Виконати письмово№395,397,398.    
 Особливості закінчень іменників ІІ відміни

Відмінок	Закінчення	Приклади
Давальний відмінок однини	а) закінчення -ові, -еві, -єві мають іменники чол. роду твердої, м’якої і мішаної груп; б) ці ж іменники приймають і закінчення -у (-ю): будинку, відмінку, директору й т. д.	Будинкові — будинку, ректорові — ректору, журавлеві — журавлю, добродієві — добродію
	в) паралельні закінчення -ові та -у мають також іменники с. р. із суфіксом -к-, що означають малі істоти	дитяткові — дитятку, теляткові — телятку, ягняткові — ягнятку.
Увага! Коли в тексті зустрічається поряд кілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, добродієві бригадиру
Місцевий відмінок однини	Закінчення -ові, -еві, -єві а) іменники ч. р., що означають істоти	при батькові, на братові, при вчителеві,   на коневі, на носієві
	б) іменники с. р. твердої групи із суфіксом -к- (назви істот)	на дитяткові, на теляткові, на хлоп'яткові
	а) іменники ч. та с. р. із суф. -к-, -ак, -ик-, -ок-, -к (о), що означають неістоти мають закінчення -у, а також паралельні форми з -ові тощо;	у будинку — у будинкові,, у війську — у військові, на літаку — на літакові, на ліжку — на ліжкові
Увага! Закінчення -у тут уживається рідше, щоб не призвести до сплутування Д. в. з Р. в. (слава народу) або кличним (батьку, сину)
Увага! Із прийменником по можуть уживатися паралельні закінчення -у (-ю) та -і (-ї): по Дніпру — по Дніпрі, по місту — по місті, по селу — по селі; для позначення часу вживається тільки закінчення -і: по обіді, по закінченні
Знахідний відмінок однини	а) паралельні закінчення однакові з Н. в і Р. в. в (характерне для назв неістот невеликого розміру)	олівець — олівця зошит — зошита дуб — дуба
	б) паралельні закінчення у формі множини (характерне для назв тварин)	пасу коней — коні
Орудний відмінок множини	а) закінчення -ами, -ями, -ми мають іменники ч. та с. р.	берегами, робітниками, обличчями, полями
	б) закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають іменники ч. та с. р.	кіньми — конями, чобітьми — чоботями, чоботами, крильми — крилами
Увага! Іменники середн. роду око, плече мають в орудному відмінку множини закінчення има: очима, плечима

                                                                            

Тема: Контрольне есе.                                            06.05.2020

«Екологічні проблеми, над якими варто замислитися вже сьогодні».
 

Тема:Складні випадки відмінювання іменників 

Закінчення іменників I дієвідміни в орудному відмінку.                                                                                                                                                                                                         05.05.2020

Тема:Іменники,що мають форму лише однини або множини.                                                                  05.05.2020

Тема:Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур,правила вживання їх.                        29.04.2020

Тема:Іменники спільного та подвійного роду. 28.04.2020Завдання 

Опрацювати теоретичний матеріал за підручником.
Законспектувати матеріал 

Виконати вправи та тестові задання (письмово)

Іменники спільного роду можуть означати осіб і чоловічої, і жіночої статі: листоноша, сирота, трудяга, староста, бідолаха. Такі іменники мають закінчення -а, -я та називають осіб за характерними діями або рисами поведінки: ябеда, базіка, плакса, писака, посіпака, недоторка.

Рід таких іменників визначають за змістом речення або граматичною формою інших частин мови: Мудрий, як той недотепа, що від дощу в річку ховався. Забарилась недотепа — от тобі й халепа (Нар. творч.).

Іменники подвійного роду вживаються у формах різних родів:

• чоловічого і середнього: вовчище, лобище;

• жіночого і середнього: бабище, ручище, ножище.

Рід таких іменників визначають за змістом речення або за граматичною формою інших частин мови: Лютий вітрище рве гілля дерев.

Завдання :

Запишіть подані слова, додавши до кожного прикметник-означення, у дві колонки: 

1) іменники чоловічого роду; 2) іменники жіночого роду.

Шампунь, бандероль, папороть, ваніль, фланель, рукопис, аерозоль, розкіш, рояль, суміш, жовч, гуаш, тюль, міль.

Відредагуйте речення. 

1. Прозора тюль на вікнах придасть кімнаті особливого затишку, а обтягнуті бязем меблі створять враження розкошу. 2. Тюлева гардина вбереже від проникнення бруду та пилі з вулиці. 3. Узорчаста тканина є в продажі. 4. З вікна можна полюбуватися прямим і рівним магістралем. 5. Поява червоної сипі на шкірі та надоїдлива нежить є признаками корі. Хвороба може викликати головну біль, іноді навіть втрату свідомості.

Перепишіть, вибираючи з дужок слова в потрібній граматичній формі.

1. Тут співали мені дуби, степ (гойдав, гойдала) пшениці і вівса (Д. Луценко). 2. Лебедина зграя в (дальній, дальню) путь рушає (В. Паронова). 3. Дим над землею гіркий наче (тертий, терта) полин (Р. Коляда). 4. Парадною ходою під (барабанний, барабанну) дріб рушили вчорашні школярі до центральної площі міста (3 журналу). 5. Оркестр грав (урочистий, урочисту) туш, а всі, стоячи, привітальними вигуками та бурхливою овацією зустрічали ювіляра (І. Тобілевич).

 Виберіть із поданих словосполучень правильний варіант. Поясніть причину допущених помилок.Зустрілися біля магазина(у), завдяки (через) хворобі(у), найбільш гостріша (гостра) мить, вулиця І. Франко(а), стукати по вікнам(х), творчість поетів-шестидесятників (шістдесятників), семиста(сот) учнів, на їй (ній) багато прикрас, п’ять кілограм(ів), хотять(хочуть), сім гривнів (гривень), у кіні(кіно).

Тестові завдання

1. Морфологічну помилку допущено у варіанті

А налити ситра

Б гарні брелоки

В по підлогах

Г їхати в авті 

2. Морфологічну помилку допущено у варіант

іА п’ятиста

Б сиплють

В окропіте

Г варіанта 

3. Морфологічну помилку допущено у варіанті

А мармурових арок

Б тонких поличок

В багатих ярмарок 

Г кавових чашок

4.  Морфологічну помилку допущено в рядку

А запобігаймо (уникаймо) грубим помилкам

Б збережіть природу чистою

В ходімо на нову виставку

Г давайте жити дружно 

5. Морфологічну помилку допущено в рядку

А найбільш успішний

Б дорожчий золота

В якнайцікавіший

Г кращий за (від) всіх

6. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.

Рід іменників	Іменники
1. Чоловічий	А Дівчисько, базікало, писака, ябеда
2. Жіночий	Б Бандероль, каніфоль, Керч, бешамель
3. Середній	В Листя, повідомлення, вогнище, просо
4. Спільний	Г Тюль, насип, Псалтир, рояль

Тема:Іменники чоловічого та жіночого роду,що означають назви людей за діяльністю.(поет-поетеса)        28.04.2020

Завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал за підручником.

Законспектувати матеріал 

Виконати вправи та тестові задання (письмово) 

Чимало іменників чоловічого роду, які є назвами осіб за професією, не мають паралельних форм жіночого роду: адвокат, гід, маркетолог, менеджер, мер, муляр, міністр, нотаріус. Ці слова вживаються для позначення і чоловіків, і жінок.

Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст-журналістка, касир-касирка, кравець-кравчиня, лікар-лікарка, льотчик-льотчиця, офіціант-офіціантка, перекладач-перекладачка, продавець-продавщиця. Деякі назви жіночого роду із суфіксом -к (а) не відповідають нормі літературної мови: завучка, фізичка, математичка, керівничка, редакторка, дикторка. Вони належать до сфери розмовної мови.

Деякі іменники вживаються у двох родах. Правильно буде:

Абрикос і абрикоса	Лангуст і лангуста
Банкнот і банкнота	Манжет і манжета
Вольєр і вольєра	Мозоль і мозоля
Ворс і ворса	Мотузок і мотузка
Ґонт і ґонта	Оазис і оаза
Жираф і жирафа	Парасоль і парасоля
Желатин і желатина	Пелюсток і пелюстка
Зал і зала	Реприз і реприза
Кахель і кахля	Спазм і спазма
Клавіш і клавіша	Хлющ і хлюща

Виконати письмово.

До поданих іменників допишіть прізвища, імена та по батькові видатних людей (жінки або чоловіка). 

Педагог, юрист, адвокат, медик, хірург, економіст, директор, бухгалтер, капітан.

                  Виконайте тестові завдання.

1. У якому рядку іменники мають неоднаковий рід?

А Життя, узбережжя, обличчя, зілля, знання;

Б сонце, озеро, полотно, село, зерно;

В біль, цвіль, туш, базіка, директор;

Г радість, цікавість, розповідь, нехворощ, вість.

2. Спільний рід мають усі іменники варіанта:

А нероба, забіяка, юрист, бідолаха;

Б незграба, суддя, тренер, сирота;

В ледащо, лівша, рева, листоноша;

Г староста, професор, зануда, базіка.

3. Укажіть іменник подвійного роду:

А замазура;

Б плавчиха;

В кравчиня;

Г вітрище.

4. Іменники спільного роду називають:

А малят безвідносно до їхньої статі (немовля, оленя);

Б осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності;

В предмети, осіб із суфіксами -ище, -исько;

Г осіб як чоловічої, так і жіночої статі, що характеризуються певними якостями.

5. Знайдіть рядок з іменниками СПІЛЬНОГО роду:

А груша, лівша;

Б ледащо, невдаха;

В нероба, дівча;

Г директор, слуга.

22.04.2020

Тема:Морфологічна помилка.Іменник.Рід іменників.Паралельні форми іменника (зал-зала)

Завдання

Опрацювати теоретичний матеріал

Виконати вправи

ЧОМУ ПРАВИЛЬНО «РІЗКИЙ БІЛЬ», А НЕ «РІЗКА БІЛЬ»? Для всіх іменників української мови, крім множинних, властивий рід. Визначення роду в багатьох випадках пов’язане з труднощами.

Мусимо пам’ятати:

1) В українській мові є чимало структурно подібних слів, які мають інший рід та інший тип відмінювання: меч — ніч, гнів — кров, Корсунь — Умань, біль — сіль, гілля — рілля, земля — теля — Золя, мати — Карпати, каша — лоша. Отже, Корсунь зелений іменник відмінюється як хлопець, кінь, Умань зелена іменник відмінюється як тінь, радість, Чернівці зелені (бо це так званий множинний іменник), Сочі зелене (іменник Сочі не відмінюється, його рід визначається за загальним словом

місто).

2) Категорія роду для більшості іменників невмотивована; часто іменники на позначення того самого поняття можуть мати інший рід: дорога — шлях — шосе, хата — дім.

3) Ті самі поняття в різних мовах можуть мати для свого позначення слова, що належать до різних родів: білоруське цень — чоловічого роду, а український відповідник тінь — жіночого. Українські слова біль, Сибір, дріб, степ, накип, насип — чоловічого роду другої відміни, а російські відповідники боль, Сибирь, дробь, степь, накипь, насыпь — жіночого роду третьої відміни. Український іменник путь — жіночого роду, а російський — чоловічого. Тому й відмінкові закінчення однакових у двох мовах іменників можуть бути зовсім іншими. Українською мовою правильно «болем сповнилося серце матері», «є у продажу», «гарний посуд» (не «біллю сповнилося серце», «є у продажі», «гарна посуда»), російською — «болю», «есть в продаже», «хорошая посуда».

4) При визначенні роду треба брати до уваги закінчення не тільки називного відмінка, а й інших, особливо родового та орудного. Наприклад, у пісні співається: «За Сибіром сонце сходить» (таке саме закінчення, як у словах лісом, столом, отже, Сибір — чоловічого роду); або говоримо «десятковим дробом» (таке закінчення, як у іменників столом, лісом). Отже, мало підставляти слова цей, ця, це чи він, вона, воно, як це пишуть у багатьох шкільних підручниках, а в сумнівних випадках треба-така заглянути у словники.

                           «Чи правильно ми говоримо?».

 Чи існують ще подібні слова в українській мові?

Зал, зала. Слова запозичені. Слово зал утворене від німецького der Saal (чоловічий рід), а зала — від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: «Я сидів у читальному залі коло відчиненого вікна і, замість того, щоб готуватися до практичного заняття з діалектології, блукав поглядом по верхівках ялин, що росли в інститутському дворі» (Є. Гуцало). «З трьох дверей, що йшли — одна просто до зали, ліва в кімнату його учня — Васі, права в Лідину, нісся регіт, галас, розмова...» (В. Винниченко). «Платоне, а йди сюди! — покликала красуня пана, що йшов поважно залою. — Мій чоловік» (В. Шевчук). «Функціональним та композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала, інтер’єр якої співзвучний змістові обрядових дій»

Отже, наявність двох форм — чоловічого і жіночого роду — можна пояснити впливом мови-джерела, з якої слово запозичене.

У сучасній українській мові варіант чоловічого роду (зал) уживають частіше, ніж жіночого (зала).

  

 Виконати тест             Код доступу 388208

 Тестування 

Визначити  засоби вираження категорії роду наведених іменників.

1.Микола, сестра, кров, вовча, ягнятко, брат, Ок­сана, точило, дворище, батько, мати, тесть, теща, онук, онука, письменник, письменниця, провалля, лівша, не­роба, минуле, районна РТС, мозоль, мозоля, базікало, цап, коза, сорока, кажан, комар, край, ніч.

2.Праця, совість, Іван, зайча, телятко, син, дочка, городище, свекор, свекруха, Олександр, Олександра, роздоріжжя, каліка, білоручка, сучасне, санаторій, са- каторія, ледащо, теля, кабан, свиня, ластівка, Ґедзь, окунь, завод, місяць, совість.

3.Груша, соломинка, стіл, миша, звірятко, Павло, перевесло, глинище, чоловік, жінка, лікар, лікарка, кум, кума, тертя, плакса, задирака, вартовий, зал, за­ла, хлопчисько, півень, курка, чайка, сокіл, глухар, пісня, долина, повість.

 Визначити категорію числа іменників, розподіли­ти їх за відмінами та групами.

1. "Джунглі, Марс, плем'я, молоко, сіни, повітря, годинник, портрет, телевізор, ручка, крісло, килим, по­душка, будинок, хата, програма, сміливість, гнів, га­зета, тарілка, відмінок, значення, майстер, сіль, сівба, староста, поле, Ілля, вугляр, дуб, стовбур, сувенір, місто, буквар, пухир, слухач, вітрище, абажур, завдан­ня, скляр.

2.Прийми, тінь, олівець, вода, ворота, піч, дощ, ліжник, гордість, палка, лекція, телеграф, поїзд, м'яч, любов, школа, інститут, розвиток, цимбали, окуляри, шахи, канікули, сметана, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, темп, сир, папір, коло, писар, проводир, бабище, гіпюр, полум'я.

3.Плавні, Венера, лелека, борошно, мряка, вакації, подвір'я, город, вулиці, будні, переговори, вічність, но­жиці, спокій, байдужість, битва, слово, геройство, ге­рой, поет, берег, село. Коліща, вага, бік, річ, дружи­на, прізвище, надія, убивця, вантаж, скляр, вежа, ударник, вихор, інженер, серце, бондар, секретар, ба­зар, збіжжя, здоров'я.

4.Ягня, гиря, велетень, міць, гуся, машина, яви­ще, суддя, тесляр, успіх, гуща, вир, майстер, козир, календар, гектар, місце, змагання, тім'я, орля, завод, Дніпро, місто, розкіш, лоша, фабрика, голова, ложе, буря, сторож, пісняр, їжа, палац, жир, шофер, залізо, лікар, шахтар, ткач, каламбур, пір'я.

21.04.2020
Тема: Правила графічних скорочень
Тема:Контрольна робота " Поняття норми в сучасній українській  літературній мові"
Завдання
Опрацювати теоретичний матеріал за підручникомЗаконспектувати матеріал та виконати вправиВиконати завдання контрольної роботи Написати твір есе на тему :" Ми йдемо у майбутнє озираючись у минуле "Виписати з текстів наукового стилю 7 речень з різними графічними скороченнями. + Підкреслити граматичні основи в цих реченнях.

                             Правила графічних скорочень

Скорочення для зорового сприйняття називають графічними скороченнями. Вони не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами. Наприклад: і т.д., р-н, м-ць, тов.; повторення початкових літер: тт., рр., дробове написання о/с. Це нормативні скорочення.

Другий тип: АН-24, ТУ-104, КПУ — пишуться без крапок і мають граматичні форми. Абревіація — це спосіб творення слів від усічених основ. Види:

1) Складовий тип — нові слова утворюються з усічених основ кількох слів (Донбас).

2) Ініціальний тип — нові слова утворюються з початкових букв або звуків (вуз).

3) Мішаний тип — нові слова утворюються поєднанням усіченої основи одного слова з окремими словами (держадміністрація).

Власне абревіатурою називають складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер словосполучення.

Правопис складноскорочених слів:

1. Назви установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пишуться:

• з великої літери, якщо вони вживаються на позначення установ одинично: Укрцукорпром.

• з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно.

2. Складноскорочені слова, що утворені з початкових букв або звуків, пишуться великими літерами (ГЕС — гідроелектростанція, НТР).

• великими літерами пишуться і складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: НАТО.

• малими літерами пишуться загс, неп.

• якщо вони відмінюються, то закінчення дописуються малими літерами: ЗІЛом, ЛАЗи.

• у складноскорочених словах, утворених іншими способами, усі частини пишуться з малих літер: оргвідділ, завгосп.

• власні складноскорочені назви пишуться з великої літери: Донбас.

• на письмі скорочуються слова на приголосний (громадянин — гр., наприклад — напр.) Але: нашої ери — н. е., острів — о.

• в кінці графічних скорочень ставиться крапка. Але в скорочених назвах мір (кг, км, хв) крапки немає.

• не ставиться крапка і між подвоєними буквами, що вказують на множину: pp.— роки, тт.— томи.

• якщо в скороченні подано початок і кінець слова, то на місце пропущених букв ставиться дефіс: видавництво — вид-во.

Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м — метр, мм — міліметр, см — сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал(Північно-Кримський канал).

Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь. Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українськ.

При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: щін.робота; відмін, навчання.

За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот., висоти, (висотний).

До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:

• акад.— академік

• вид.— видання

• див.— дивись

• доц.— доцент

• ім.— імені

• і т. д.— і так далі

• і т. ін — і таке інше

• і под. — і подібне

• та ін.— та інше

• напр.— наприклад

• н. є. — нашої ери

• оз.— озеро

• пор.— порівняй, порівняйте

• проф.— професор

• р.— рік, річка

• рр.— роки

• с.— село, сторінка

• ст.— станція, сторіччя

• т.— том

• тт. —томи

Виконати тест   Код доступу 644335

                        Орфографічний практикум

Перепишіть, розкриваючи дужки.

І. 1. Повезли мою матір на білих волах, (не) оплакану матір... 2. Спочивай, моя мамо, так легше тобі. Там (ні) хто (не) завдасть (не) вигойної рани. 3. (Ані) кого, (ні) кого нема на землі, (ні) єдиної гілочки нашого роду. 4. Чи згадав Гордія Чурая, оті шляхи до слави найкоротші, де перемога, з горя (ні) чия, дивилась мертвим в (не) закриті очі. 5. (Не) догарок згасивши восковий, він, може, знову думав про свободу? 6. Вона в житті зіткнулась з (не) приємністю: хлопчина їй (не) відповів взаємністю. І (то) чому: бо любить іншу дівчину, а вірність має душу (не) подільчиву. 7. Мов тихий дзвін гірського кришталю, (не) сказане лишилось (не) сказанним. 8. Цвітуть обличчя, острахом (не) стерті. 9. І та печаль вже (не) скорбота. 10. (Не) забувайте (не) забутнє, воно вже інеєм взялось! І (не) знецінюйте коштовне, (не) загубіться у юрбі. (Не) проміняйте (не) повтор на сто ерзаців у собі! (За Л. Костенко).

ІІ. 1. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати (не) можна тільки Батьківщину. 2. Народ мій завжди буде! (Ні) хто (не) перекреслить мій народ! 3. (Ні) перед ким (не) станеш спину гнути, не віддасися ворогу в ясу. 4. Ну, нехай (би) смикнув за вухо. Хай нагримав (би) раз (чи) два, - все одно він (би) тата слухав... 5. Сім десятків дідові старому, сам (не) зчувсь, коли і відгулоозорий належить нам - тобі 

Запишіть подані слова, вставте пропущені в них букви. Поясніть написання подвоєних приголосних.

Бе(з)астережний, ві(д)аний, ві(д)окремити, бе(з)успішний, молодіс(т)ю, ро(з)броїти, світа(н)я, зна(н)ь, щас(т)я, столі(т)ь, Полі(с)я, ста(т)я, (л)яний, бо(в)аніти, Ві(н)и(ч)ина, зако(н)ий, солдат(ч)ина, на(д)ністрянський, ві(д)зеркалилася, прикордо(н)ик, карти(н)а, (в)есь, (в)ічливий, розрі(с)я, пере(д)ень, неви(н)ий, самовпевне(н)о, стара(н)о, свяще(н)ий, сказа(н)ий, напруже(н)ість, самові(д)ано, захопле(н)ий, воста(н)є, незвіда(н)ий, вихова(н)ість, ю(н)ат, натхне(н)ий, вогня(н)ий, олов’я(н)ий, ці(н)ість.

Від поданих іменників утворіть прикметники, запишіть їх. Поясніть орфограми.

І. Екстреміст, гігант, студент, баласт, щастя, честь, радість, кількість, кореспондент, вартість, публіцист, ненависть, захист, компост, совість, проїзд, пропагандист, президент, кар’єрист, жалість.

ІІ. Альпініст, випуск, аспірант, область, форпост, пристрасть, контраст, почесть, якість, цілість, злість, користь, хвастати, інтелігент, дилетант, перехрестя, очистити, швидкість, тиждень, лестощі.

 Вставте, де треба, пропущені букви т, д, к. Слова напишіть у дві колонки: 1) у які не вставляли букв; 2) у які вставили пропущені букви.

Швидкіс..ний, якісн..ий, улес..ливий, осві..читися, хвас..ливий, контрас..ний, щас..ливий, блис..нути, аген..ство, волейболіс..ці, заїз..ний, іж..жу, учас..ник, заздріс..ний, ус..ний, випус..ний, стис..нути, щотиж..ня, студен..ський, студен..ство, очис..ний, скатер..ка, буревіс..ник, п’я..десят

                                          Виконати контрольну роботу 

(результати переслати на електронну пошту)

Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Позначте, у якому словнику з’ясовано походження слів:

А тлумачному;

Б етимологічному;

В морфологічному;

Г історичному.

2. Позначте, у якому словнику з’ясовано значення слів, що вживаються в певній місцевості:

А діалектному;

Б термінологічному;

В історичному;

Г фразеологічному.

3. Позначте, який словник пояснює значення іншомовних слів:

А перекладний;

Б тлумачний;

В орфоепічний;

Г іншомовних слів.

4. Позначте, який словник подає особливості вимови та наголошення слів:

А орфографічний;

Б орфоепічний;

В перекладний;

Г морфемний.

5. Позначте речення, у якому неправильно вжито слово «приймати»:

А Оля приймала участь у змаганнях з гімнастики.

Б Допоможіть мені прийняти правильне рішення.

В Вам необхідно терміново прийняти заяву від Петрика Ігоря.

Г Прийміть наші щирі побажання з нагоди свята.

6. Позначте рядок, у якому подано правильне тлумачення фразеологічного звороту комарика придушити:

А завдати лиха;

Б міцно заснути;

В почервоніти;

Г мати досвід.

7. Позначте рядок, у якому подано пароніми:

А перст, чоло;

Б хижа ласка — материнська ласка;

В пам’ятник — пам’ятка;

Г втекти, п’ятами накивати.

8. Позначте рядок, у якому подано синонім до фразеологізму майстри на всі руки:

А собаку з’їсти;

Б крутитися як білка в колесі;

В нестися вгору;

Г і швець, і жнець, і на дуді грець.

У завданнях 9-10 треба встановити відповідність: до кожного рядка, позначеного буквою, дібрати відповідник, позначений цифрою.

9. Установіть відповідність між фразеологізмами та правильним тлумаченням їх.

1 Тремтіти від холоду	А Мов грім з ясного неба
2 Несподівано з’явитися	Б Знімати шкуру
3 Визискувати когось	В Одним миром мазані
4 Почувати себе ніяково	Г Дзвонити зубами
	Д Ні в тих ні в сих

10. Установіть відповідність між фразеологізмами-антонімами.

1 Хоч греблю гати	А Хоч конем грай
2 Ридма ридати	Б Смішки справляти
3 Як білка в колесі крутиться	В Мастити п’яти салом Г Як кіт наплакав
4 Курці ступити ніде	Д Працювати як мокре горить

Завдання 11 та 12 — завдання відкритої форми.

11. Зредагуйте речення.

1. На високому рівні пройшли весняні канікули. 2. Поет завоював світову вдячність. 3. Повість Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні» була видана в Женеві. 4. Я тепер дивлюся на це все другими очима.

12. Складіть і запишіть речення з поданими фразеологізмами (поясніть їхнє значення):

Товкти воду в ступі, піймати облизня.

 ДО ЗНО  Код доступу 94574

15.04.2020

Тема: Написаняя не-ні з різними частинами мови
Завдання 
Опрацювати теоретичний матеріал
Законспектувати у зошит
Виконати вправи (письмово)
Виконати тест

ІМЕННИКИ, ПРИКМЕТНИКИ, ПРИСЛІВНИКИ
з НЕ пишуть РАЗОМ, якщо
слово без НЕ не вживають	немовля, невід, необхідний, непоборний, недбало, ненароком
додаванням НЕ утворюється слово з протилежним лексичним значенням (його можна замінити синонімом)	неволя (рабство), недруг (ворог), невисокий (низький), немало (багато)
з НЕ пишуть	ОКРЕМО, якщо
у реченні є протиставлення	Рухай думки не язиком, а розумом. Міста захищають не стіни, а люди.
НЕ стосується присудка	Після дощу парасолька не потрібна. Землетрус, що на картині, не страшний.

Не пишуть разом із прикметниками дієприкметникового походження, що мають суфікси -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): незрівнянний, незліченний, неподоланний.

НЕ з дієсловами ПИШУТЬ
разом	окремо
якщо без не дієслово не вживається: нехтувати, ненавидіти, незчутися; якщо дієслово має префікс недо-: недочувати, недобачати	в усіх інших випадках: не встигати, не сказати, не зробити, не впоратись

Потрібно розрізняти дієслово-присудок немає (нема), яке завжди пишуть разом, і дієслово 3-ої особи однини теперішнього часу: (він, вона, воно) не має, яке пишуть окремо: Не шукай правди в інших, коли її в тебе немає. Хто роботу зневажає, той достатку не має.

НЕ з дієприслівниками ПИШУТЬ
разом	окремо
якщо їх утворено від дієслів, що без не не вживаються: нехтуючи (від нехтувати), ненавидячи (від ненавидіти)	в усіх інших випадках: не встигаючи, не сказавши
разом	окремо
якщо при дієприкметнику немає пояснювальних слів: Вибачай за несказані слова і незроблені діла (І. Стефурак); якщо дієприкметник має префікс недо-: недошитий, недопечений	якщо вони мають при собі пояснювальні слова: Нічого не навчена життям людина схожа на чистий аркуш; якщо вони є присудками: У нього руки до язика не причеплені.

НІ (АНІ) з різними частинами мови ПИШУТЬ
разом	окремо
іменниками, прикметниками, прислівниками, які без ні не вживаються: нісенітниця, ніяковий, нівроку; ізаперечними займенниками: ніхто, ніщо, нічий (але ні до кого, ні перед чим) та заперечними прислівниками: ніде, ніяк, ніколи, анітрохи.	у реченнях із заперечним присудком: Ніхто не вимовив ні слова; у заперечних реченнях, коли ні повторюється, виступаючи сполучником: ні в пеклі, ні в раю; у фразеологізмах: ні тут ні там, ні туди ні сюди.

 Виконати письмово

Перепишіть прислів'я, знімаючи риску.

 1. Розумний прагне справедливості, ні/кчема — вигоди.

 2. Чеснота ні/ коли не старіє. 

 3. Hi/чого не/роби передчасно. 

 4. На казані плями зітруться, на совісті — ні/коли. 

 5. Риба без кісток не/водиться ні/в/якій водиці.

 6. Як болить голова, то не поможе ні/капелюх, ні/корона. 

 7. Танцювати не/вміє, а каже — розвернутися ні/де.

 8. Hi/стиду, ні/сорому в ні/яку сторону.

 9. Козак не/боїться ні/тучі, ні/грому (Нар. творч.).

Перепишіть, вставляючи пропущені літери та знімаючи риски. Поясніть написання НІ.

1. (Ні) що (ні) коли (не) м..нає марно

2. Отам лиш, де Господь тебе посіяв, ро..квітнуть мус..ш, більше (ані) де

3. (Не) зможу (ані) кроку я по чужій землі - (не) виж..ве душа 
4. (Не) хочу я (ні) вічності, (ні) слави

5. Величі справжній не треба сп..ратись на плечі (ні) кчем

6. (Ні) де не видно було (ні) ж..вої душі  

7. Хто хоче жить, (ні) коли (не) помре

 Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Хай розквітне веселково у (не) виданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі  

2. То (не) просто мова, звуки, (не) словникові холодини - в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини  

3. Так, армія тоді (не) переможна, коли любов зове її на бій!

 4. Я винний в тім, що світ (не) ліпший, (не) розумніший, ніж він є, хоч віддаю йому найглибше, найкраще почуття своє

5. Без мистецтва життя було б холодним, (не) затишним, (не) привітним (Л. Дмитерко). 6. Душа народу (не) сліпа, вона стоока

 7. Краса - лиш відображення земного у (не) земному дзеркалі душі!  8. В дружній сім’ї (не) порозуміння тривають (не) довго 

                

ВИКОНАТИ ТЕСТ   Код доступу 380649

   Виконати тест  Код доступу 973178








Тема:Складні випадки написання географічних назв 14.04.2020

Тема : Розрізнення прислівників і співзвучних сполук ( збоку - з боку ;зрештою-з рештою;всередині-в середині)14.04.2020
Завдання
Опрацювати теоретичний матеріал
Законспектувати у зошит
Виконати вправи(письмово) № 278;282.
Виконати тест 

Складні випадки написання географічних назв	приклади
У назвах українських міст треба розрізняти -поль у небагатьох словах грецького походження (грецьке polis «місто») і -піль (з українського «поле»)	Севастополь,         Крижопіль
У географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською е передається через і	Арабатська     Стрілка, Біловезька Пуща
У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин, -инськ	Карпинськ, Гусине Озеро
У географічних назвах, утворених від людських імен, пишемо і, як і в українській мові	Леонідово
Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним перед я, ю, є, ї. Але, коли я, ю сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться	В’язники, Ак’яр, Вязьма, Рязань
Знак м’якшення пишеться в географічних назвах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, м. Але, коли я, ю, означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться	Пхеньян, Усольє, Аляска, Тюмень

Особливу увагу слід звернути на правопис складних і складених географічних назв як українського, так і іншомовного походження. 

Вони пишуться окремо, разом і через дефіс.

Окремо пишуть географічні назви, утворені:

· поєднанням іменника та узгодженого з ним прикметника: Новий Буг, Кривий Ріг;

· поєднанням іменника та узгодженого з ним порядкового числівника: Залісся Перше, Гільча Друга.

Разом пишуть географічні назви, утворені:

· від прикметникових та іменникових основ, з’єднаних єднальним звуком: Новоукраїнка, Верхньоторецьке, Теплогірськ;

· поєднанням числівникових та іменникових основ: Пятигорськ, Тридуби, Семикаракорськ;

· поєднанням двох іменникових основ за допомогою єднального звука: Волгодонськ, Індокитай;

· сполученням дієслова у формі наказового способу та іменника: Гуляйполе, Копайгородок.

Через дефіс пишуть географічні назви, утворені:

· поєднанням двох іменників без єднального звука: Пуща-Водиця, Коста-Ріка, Тель-Авів;

· поєднанням іменника й постпозитивного прикметника: Новгород-Волинський, Кам’янець-Подільський;

· поєднанням двох імен або імені та прізвища за допомогою єднального звука: Андрієво-Іванівка, Івано-Франківськ, Михайло-Коцюбинське;

· поєднанням двох іменників, перший з яких вжито в називному відмінку, а другий — у непрямому відмінку з прийменником чи іншим службовим словом; дефісом виділяється прийменник (службове слово) з обох боків:

Ростов-на-Дону, Порт-о-Пренс, Па-де-Кале;

· поєднанням перших складових частин соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сент-, сен- з кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд: Соль-Вичегодськ, Спас-Клепики, Усть-Лабінськ, Вест-Індія, Санкт-Петер-бург, Іст-Ривер, Монк-тон-Сіті і т. ін.

ВИКОНАТИ ТЕСТ  Код доступу 682562

Розрізнення прислівників і співзвучних сполук (збоку - з боку, зрештою - з рештою, всередині - в середині тощо). Правила написання їх

Прислівники та співзвучні з ними сполуки необхідно розрізняти.

Прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, прикметником, числівником, займенником, пишуть разом	Сполуки слів, утворені поєднанням прийменника з іменником, що зберігає своє конкретне лексичне значення, пишуть окремо
укупі (стояли)	у купі (піску)
усередині (розмістили)	у середині (речення)
востаннє (нагадую)	в останнє (речення)
уперше (почули)	у перше (слово)
втім (погодились)	у тім (тексті)

У прислівниковій сполуці між словами можна вставити інше слово (у високій купі піску, у самій середині, у написане останнє речення, у промовлене перше слово, у друкованім тім тексті), тож писати потрібно окремо.

  Виконати письмово

Перепишіть, уставляючи замість крапок слово, лексичне значення якого подано в дужках.

1. Хай перейде наша слава ... (від одного покоління) в рід!

 2. Я з трудящого роду, не ходила боса ... (від початку життя, від народження)! 

3. Лінощі й злидні ... (зачепивши рукою зігнуту руку вище ліктя, спираючись на чиюсь руку) ходять.

 4. Не можна через тин — лізь ... (спрямування дії під перешкоду) тин! 

5. Хто ... (за власним бажанням, добровільно) прийшов, так само й піде. 

6. Довіра — така рослина, що ... (неспішно, повільно, поступово) росте.

Довідка. Зроду, з роду. Поволі, по волі. Попідруки, попід.

 Перепишіть, знімаючи риски.

1. Коли моє не в/лад, то я з своїм на/зад (П. Гулак Артемовський). 

2. Той, хто з/першого кроку починає шкодувати, що вирушив на/гору, не/здатний здолати і не/великого пагорба (Тибетське прислів’я). 

3. По/ волі ж і піду, як тільки схочу, ні/хто ні/чим мене тут не/прив’яже! (Леся Українка) 

4. Хто нахабно преться в/гору, той з ганьбою гепне долу (Англійське прислів’я).

 5.«Мені однаково треба було в/низ»,— сказав той, що впав зі/сходів (Шведське прислів’я).

ВИКОНАТИ ТЕСТ   Код доступу 766833

ВИКОНАТИ ТЕСТ    Код доступу 232634

Бажаю успіху!!!!!!

Тема:Складні випадки написання прізвищ 08.04.2020 .
Завдання :
 Опрацювати теоретичний матеріал за підручником.
 Законспектувати матеріал.
Виконати вправи (письмово)
Виконати тестові завдання.
Виписати у зошит приклади написання складних прізвищ з твлрів української літератури -20прикладів

1. Окремо пишемо:

• прізвиська й псевдоніми (українські та перекладені іншомовні), що складаються з імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником: Івáн Волóве Óко, Єлéна Прекрáсна, Рíчард Лéвове Сéрце, Степáн Тúгряча Смерть, Слугá з Добрóмиля; до цього переліку належать і власні назви американських індіанців: Малéнький Вовк, Тупúй Ніж і т. ін.;
• псевдоніми, що побудовані як поєднання імені та прізвища: Джек Лóндон, Жорж Санд, Лéся Україн́ка, Мáркó Вовчóк, Панáс Мúрний;
• повні давньоримські особові назви, у яких перше слово означає особове ім’я, друге — родове ім’я, третє — прізвище: Гай Ю́лій Цéзар, Марк Пóрцій Катóн;
• артиклі, прийменники та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в питомих (неофіційних) та іншомовних особових назвах: Лю́двіг ван Бетхóвен, да Вíнчі, де ла Куéва, ді Віттóріо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє́, фон дер Гольц.

Примітка 1. Скорочену частку д та ірландську частку о пишемо з власними іменами через апостроф: Д’Аламбéр, д’Артанья́н, д’Обіньє́; О’Кéйсі, О’Кóннор (але О. Ге́нрі — псевдонім письменника); частки Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і водночас становлять їхню невід’ємну частину, пишемо з дефісом: Мак-Магóн, Мак-Клю́р, Сан-Мартíн, Сен-Сімóн.

Примітка 2. У ряді випадків частки пишемо разом із прізвищами, бо в такій формі засвоїла їх українська мова: Декандóль, Делíль, Дерібáс, Лагáрп, Ламетрí, Лафонтéн, Лесáж, Фонвíзін;

• слово дон («пан») перед особовим ім’ям як форма ввічливого звертання: дон Базíліо, дон Пéдро, дон Хосé. У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишемо з великої літери: Дон Жуáн, Дон Кіхóт.

Примітка. У загальному значенні слово донжуáн пишемо разом і з малої літери;

• складники китайських, корейських, в’єтнамських, м’янмських, індонезійських особових назв: Ван Мен, Пак Чіво́н, Хо Ші Мін, Нгуєн Конг Хоáн, У Ну Мунг.

Примітка. У складених китайських, корейських, в’єтнамських, м’янмських, індонезійських особових назвах відмінюємо лише останню частину, яка закінчується на приголосні: Кім Ир Сен — Кім Ир Сéна…, Хо Ші Мін — Хо Ші Мíна…, Ден Сяопíн — Ден Сяопíна…, але Го Можó, Чан Кайшí й т. ін. (незмінювані).

2. Разом пишемо:

• українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Гори́цвíт, Непúйвода, Уби́йвóвк;
• українські прізвища,  що  виникли  на  основі  словосполучень,  до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Добрийвéчір, Нетудихáта, Панібудьлáска;
• українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопóл, Кривонíс, Скорохóд;
• слов’янські особові імена, утворені від двох основ: Владислáв, Володúмир, Мечислáв, Яропóлк;
• складні китайські імена, які завжди стоять після прізвища: Го Можó, Ден Сяопíн, Тáо Юаньмíнь, Сунь Ятсéн.

Примітка. Якщо китайське ім’я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім’я) пишемо окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юáнь, Чан Кайшí.

3. З дефісом пишемо:

• складні особові імена: Васúль-Костянтúн, Жан-Жáк, Зинóвій- Богдáн, Марíя-Антуанéтта, Фрíдріх-Вільгéльм;
• складні прізвища: Альтамíра-і-Кревéа, Гулáк-Артемóвський, Жоліó- Кюрí, Квíтка-Основ’я́ненко, Нечýй-Левúцький, Нóвиков-Прибóй, Рúмський- Кóрсаков, Сент-Бéв;
• імена з кваліфікаційними прикладками: Івáн-царéнко, Кúрик- мужичóк. Але якщо прикладка розгорнута, то між нею та іменем ставимо тире: Івáн — мужúчий син, рідше — кома: Івáн, селя́нський син;
• арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін.: Гасан-оглú, Мамед-задé, Фікрет-кизú,   Мехмед-бéй,    Кемаль-паша́,    Мірза-ха́н,    (але    за традицією Чингісха́н). Арабське Ібн пишемо окремо: Ібн Рýсте, Ібн Сíна, Ібн Фадлáн.

Примітка: прізвища, до складу яких входять ці компоненти, звичайно пишемо разом: Багірзадé, Турсунзадé, Кероглú;

• вірменські прізвища з початковим компонентом Тер-, наприклад: Тер-Казаря́н, Тер-Ованеся́н, Тер-Петрося́н.

4. Складні прізвища у формі одного слова відмінюємо за відповідними типами відмін іменників чи прикметників: Сивокíнь — Сивокóня, Сивокóневі (Сивокóню)…; Підкуймýха — Підкуймýхи, Підкуймýсі…; Перекотипóле — Перекотипóля, Перекотипóлю…; Білоцеркíвський — Білоцеркíвського, Білоцеркíвському… У складних прізвищах, компоненти яких пишемо з дефісом, відмінюємо за відповідними типами відмін іменників чи прикметників   обидва   змінювані   компоненти:   Квíтка-Основ’я́ненко   — Квíтки-Основ’я́ненка,      Квíтці-Основ’я́ненкові      (Квíтці-Основ’я́ненку)…; Нечýй-Левúцький — Нечуя́-Левúцького, Нечує́ві-Левúцькому (Нечую́- Левúцькому)…,  але  Кос-Анато́льський  —  Кос-Анато́льського,   Кос- Анато́льському…, Драй-Хма́ра — Драй-Хма́ри, Драй-Хма́рі…

5. Складені прізвища,  псевдоніми  або  прізвиська  з  компонентами  в називному відмінку відмінюємо в усіх частинах за зразками відмінювання відповідних іменників або прикметників: Рíчард Лéвове Сéрце — Рíчарда Лéвового Сéрця, Рíчардові (Рíчарду) Лéвовому Сéрцю…; Степáн Тúгряча Смерть — Степáна Тúгрячої Смéрті, Степáнові (Степáну) Тúгрячій Смéрті…, але Слугá з Добрóмиля — Слугú з Добрóмиля, Слузí з Добрóмиля…

  

Спишіть, вставляючи пропущені в іншомовних словах букви і та и  (письмово)

1. І Арх..мед, і Гал.лей вина й не бачили. 2. Єрусая..м розкинувсь гордо перед ним. 3. Марія сина привела і в В..флеєм з малим пішла. 4. Із-за Т..бра, із Альбано вітер понад Р..мом. А над чорним Кол..зесм ніби із-за диму пливе місяць круглолиций (3 те. Тараса Шевченка). 5. Її дитину вчора пан продав якомусь грекові з Кор..нфа 6. На лаві поруч білої тун..ки і вишитої тоги. 7. Плакати довго Єг..пет не вміс. 8. На жовтім небі померкло сонце - око Оз..рІса. 9 . 1 підновив позолоту блискучу в розлогій пустині - таємнії радощі сф..нкса. 10. Н .л народився в пустині (3 те Лесі Українки). 11. В країні древньої Колх-ди, де п’ється радісне вино. 12. Живе, як 1'ес..од - труди і дні. 13. Собори, Луврн, Кол.-зеї, кольчуга, фауна, леміш - тепер вже є такі музеї, котрі й не снилися раніш. 14. Часи Пер..кла - мечі, фортеці, катакомби. 15. І як в таку мізерну шкаралупу вмістився геній скрипки Страд..варі. 16. У чому, власне, чудо Паіан..ні? 17.1 перший крик, і перші кроки в німому небі Х..росіми. 18. Безсмертями сміються з темноти Коперн..ки, Бетховени й Платани. 19. Передач йому для Берен..ки білі айстри в крапельках дощу. 20. Мій Дон К..ХОТЄ, лицарю, чого-бо ти бредеш один по цій гіркій стезі? 21. Стоїть вітряк з опущеними крилами, стриножений пасеться Рос..нант (3 те. Ліни Костенко). 

Перекладіть прізвища на українську мову. (письмово)

Алябьев, Астафьев, Григорьев, Гуляев, Юрьев, Скобцев, Румянцев, Соловьёв, Прокофьев, Кольцов, Пугачёв, Королёв, Мусоргский, Твардовский, Одоевский, Афанасьев, Пришвин, Тютчев, Скиталец, Муромцев, Державин, Ветров, Нелов, Елютин, Петров, Синельников, Горбачёв, Тихонов, Пятаков, Лукьянов, Чичиков, Гагарин, Моисеев, Серов, Менделеев, 

  

Виконати тест     Код доступу 486279








                               Бажаю успіху !!!!!

Тема:     Написання слів 
               разом,окремо та через дефіс  07.04.2020                                          

  Тема: Написання слів іншомовного походження.07.04.2020.

  Завдання :
Опрацювати теоретичний матеріал за підручником.
Записати у зошит конспект теми .
Виконати вправи письмово.
Виконати тести 

                                 НАПИСАННЯ СЛІВ

                      РАЗОМ, ОКРЕМО, ЧЕРЕЗ ДЕФІС

          Правопис слів іншомовного походження

                       

Вправи і тести з презентації виконати письмово у зошиті

Відповіді скинути у групу .

 Виконати тест    Код доступу 170052

Бажаю успіху !!!!

Тема :  Правила переносу слів із рядка в рядок 01.04.2020

 

Завдання: Опрацювати матеріал за підручником.

Зробити конспект у зошит та виконати вправи письмово.

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не можна плутати правила поділу слова на склади з правилами переносу. З голосними фонемами в усному мовленні пов’язаний по­діл слова на склади, у писемному — допустимі переноси час­тин слова з рядка в рядок.

• У слові стільки складів, скільки є голосних звуків.
• Приголосний, який стоїть безпосередньо перед голосним і у вимові зливається з ним, належить до того самого складу, шо й голосний: че-ка-ють (а не чек-ай-уть), спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий.
• Але якщо префікс або частина складного слова закінчується на приголосний, то перед наступним голос­ним цей приголосний відходить до попереднього складу: роз­-орати, без-іменний, пед-інститут, пів-острів.
• Між голосними може бути не один, а два й більше приго­лосних звуків, як, наприклад, у словах казка, сестра. Тоді поділ на склади відбувається так, щоб гучність звуків на по­чатку кожного складу поступово наростала. Тому: сонорний, що стоїть перед приголосним, відходить до попереднього складу: чай-ка, гол-ка, гор-дий, зав-жди, пір’-ін-ка, вій-на, сім’-я; дзвінкий, шо стоїть перед глухим, теж відходить до попе­реднього складу: каз-ка, книж-ка, гряд-ка, зуб-ці, в інших випадках приголосні переважно відходять до наступного складу: се-стра, ру-шник, у-смі-шка, ре-п ‘ях, о-брій.
• Склади бувають відкриті і закриті. Склад, що закін­чується на голосний звук, називається відкритим: го-ра, го-во-рю, ду-ма-ю, сві-тло. Склад, що закінчується на приго­лосний звук, називається закритим: гір-ський, край-ній, ком-­форт.

Частини слів із рядка в рядок переносяться так, як ці сло­ва на слух діляться на склади: кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний.

Не можна:

а) залишати чи переносити одну букву, тому такі слова, як олія, одяг, удар, ящик, мрія, не діляться для переносу;

б)  розривати буквосполучення дж, дз, які позначають одну фонему: си-джу (а не «сид-жу»), хо-джу (а не «ход-жу»), ґу-дзик (а не «гуд-зик»); але: від-жив (а не «ві-джив»), під-звіт (а не «пі-дзвіт» і не «підз-віт»);

в) у складному слові відривати від другої частини одну букву, якшо вона не становить складу: дво-значний (а не «двоз-начний»), само-скид (а не «самос-кид»), землевласник (а не «землев-ласник»);

г) розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури: ЧАЕС, УНІАН, МАГА ТЕ, НАТО.

Апостроф і м’який знак завжди залишаються при попе­редній букві: бур’-ян, об’-єм, паль-ці.

Також не можна:

а) відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: М. С. Грушевський (а не «М. С. // Грушевський»), проф. Тоцька (а не «проф. // Тоцька»), 2002 р. (а не «2002 // p.»), 25 км (а не «25 // км»), 200 куб. см (а не «200 // куб. // см»);

б) переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-го (а не «2- // го»), 16-му (а не «16- // му»);

в) розривати графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і т. ін., і т. я.

Слова, подані повністю, можна будь-як переносити з ряд­ка в рядок незалежно від їхнього значення: у // нас, пан // Михайло, професор // Круть, Іван // Петрович, 1991 //рік.

Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, які закривають попередній ря­док, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Виконати вправи 261,265.

ТЕМА : УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

Тема : Написання есе  31.03.2020

                                                  

Завдання  

       1. Опрацювати матеріал за підручником.      

       2.Виконати вправи ( письмово ) 

                                                     Для учнів   

Із великої літери слід писати імена, прізвища та по батькові, псевдоніми, клички, прізвиська: Лариса Петрівна Косач, Леся Українка, Дочка Прометея (про Лесю Українку), Каменяр (про Івана Яковича Франка); назви дійових осіб художніх творів, міфологічних істот: Дід Мороз, Червона Шапочка, Наталка Полтавка, Мавка, Аполлон, Перун. При цьому слід зважати, що видові назви міфологічних істот пишуться з малої літери:

н

У складних прізвищах, псевдонімах, іменах, які пишуться через дефіс, обидві частини починаються великою літерою: Квітка-Основ’яненко, Марія-Тереза, Жан-Жак.

Із великою літери варто писати назви найвищих державних посад України та міжнародних посад, а також назви найвищих органів управління (міжнародних та рідної країни): Президент України, Генеральний секретар ООН, Голова Верховної Ради України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України.

Також із великої літери пишемо назви країн, союзів країн, найвищих міжнародних організацій: Співдружність Незалежних Держав, Організація Об’єднаних Націй.

Щодо назв державних, партійних, громадських та інших установ й організацій як України, так й інших держав, то з великої літери пишемо лише перше слово, яке входить до складу назви: Верховний суд США, Збройні сили України, Народна палата Республіки Індії. Це стосується й назв державних установ минулого: Центральна рада, Державна дума, Земський собор.

В астрономічних назвах усі слова (крім родових понять: планета, сузір’я, галактика, комета, метеорит) пишуться з великої літери: сузір’я Велика Ведмедиця, галактика Молочний Шлях, туманність Андромеди, планета Земля, галактика Велика Магелланова Хмара.

Щодо географічних назв, то в них усі слова також пишуться з великої літери (крім родових понять: село, місто, море, озеро, гора тощо): Чорне море, Карпатські гори, Біла Церква, Луцьк.

Прийменники та артиклі в складі географічних назв прийнято писати з малої літери й через дефіс з обома словами:

Па-де-Кале, Ростов-на-Дону, Ріо-де-Жанейро. Артиклі й частки, що стоять на початку власної назви, пишуть із великої літери, а далі ставлять дефіс: Ла-Манш, Лос-Анджелес, Ель-Халіль.

Неофіційні назви держав, регіонів, міст так само потрібно писати з великої літери: Буковина, Правобережна Україна, Закарпаття, Слобожанщина. Це ж правило поширюється на назви вулиць, площ, проспектів, областей: площа Свободи, вулиця Ярославів Вал, бульвар Тараса Шевченка, Львівська область, течія Гольфстрім. Назви сторін світу: схід, захід — зазвичай пишуть із малої, однак якщо під цими словами розуміють краї чи народи, тоді їх варто писати з великої: Західна Україна, курорти Півдня, народи Півночі, Схід вирішив.

У назвах державних установ, навчальних і наукових закладів, театрів, музеїв тощо лише перше слово слід писати з великої літери: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Десятинна церква, Будинок учителя, Національна академія наук.

Назви історичних подій, війн, епох, революцій, повстань, знаменних дат також передбачають написання з великої літери (крім родових понять): епоха Відродження, Вітчизняна війна, Перша світова війна, Лютнева революція, Ренесанс. Якщо ж назви історичних подій стали загальними, то їх потрібно писати з малої: хрестові походи, доба феодалізму, античний світ, палеоліт, трипільська культура.

У назвах свят пишемо з великої літери перше слово: День незалежності України, Перше травня, Свято перемоги, Великдень, Новий рік, Міжнародний жіночий день. Якщо порядковий числівник у назві свята записано цифрою, то наступне слово необхідно написати з великої букви: 1 Травня, 8 Березня.

У назвах орденів, медалей та інших відзнак тільки перше слово (крім родових: медаль, орден, диплом) пишеться з великої літери: орден Вітчизняної війни, орден Почесного легіону, медаль «За визволення Варшави».

Із великої літери необхідно писати прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів-, -їв-, -ин-, -ов-, -ев-, -єв-: Максимів пенал, Юріїв зошит, Маринина книга, Шевченкові поезії, Сергієві книжки. Якщо ж присвійні прикметники утворені за допомогою суфікса -ськ-, то їх слід написати з малої: пушкінські рукописи, шевченківський стиль. Виняток із цього правила становлять назви, які за змістом дорівнюють сполукам «імені когось»:

Шевченківська премія, Нобелівська премія, Франківська кімната; а також фразеологічні сполуки, у яких присвійні прикметники пишемо з малої завжди: гордіїв вузол, сізіфова праця, дамоклів меч.

У лапки беруться назви художніх, музичних творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток: газета «Вечірній Київ», картина Клода Моне «Темза біля Вестмінстера», підручник «Українська література», роман Марини та Сергія Дяченків «Ритуал». Проте без лапок пишуться назви культових книг: Біблія, Євангеліє, Псалтир, Апостол, Коран.

У лапках пишуться також назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, дитячих таборів, готелів, кемпінгів, ресторанів, кав’ярень тощо: готель «Турист», кав’ярня «Мрія», дитячий табір «Ромашка».

Символічні назви підприємств, установ, наукових і навчальних закладів, кінотеатрів, театрів також беруться в лапки: Київський завод «Арсенал», Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», колгосп «Дружба».

У лапках також пишуться назви виробів, продуктів, що стали фірмовим їх означенням: мінеральна вода «Боржомі», вино «Мікадо», цукерки «Пташине молоко».

Із великої літери та в лапках варто писати назви літаків, автомобілів, тракторів та інших машин, що пов’язані з найменуванням заводу, фірми чи моделі: літак «Антей», автомобіль «Таврія». Проте назви, які стали загальними, у лапки не беруть: форд, наган, макінтош.

У лапки також беруть назви окремих медалей та орденів: орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу».

Назви вокзалів, залізничних станцій, портів, пристаней пишемо без лапок, а назви станцій метро — у лапках: Південний вокзал, станція Фастів-Перший, станція метро «Студентська».

  

                  ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ (виконати письмово у зошит )

1. Напишіть велику чи малу літеру у словах, ставлячи, де потрібно, лапки. Поясніть правопис власних назв.

(п)равобережна (у)країна, (с)тадіон (д)инамо, (п)окровський собор, торт (к)київський, (ш)евченківська поезія, медаль (м)ати-(г)ероїня, (в)ерховна (р)ада (у)країни, (в)иробниче (о)б’єднання(к)ристал, (х)арківська (о)бласть, (а)кадемія (н)аук (у)країни, (львівська (п)лоща, (п)івнічний (п)олюс, (в)еликий (в)із.

2. Велика чи мала літера?

(г)енеральний (с)екретар ООН, (п)резидент України, (г)олова (в)ерховної (р)ади України, (п)рем’єр-(м)іністр Канади, (м)іністерство (о)світи і науки України, (з)ахідна Україна, (к)раїни (з)аходу, (б)ульвар Тараса Шевченка, (е)зопова мова, (м)айдан (н)езалежності, (р)еспубліка (б)олгарія, (у)горська (р)еспубліка, (к)орейська (н)ародно-(д)емократична (р)еспубліка, (р)івненська (о)бласть, (уланська (м)іськрада, (ш)евченкові поезії, (ш)евченківські поезії, (ш) евченківська премія, (н)обелівська премія, (в)олодимир-(в)олинський, (н)аціональний (б)анк України, (к)иївський (б)удинок (м)од, (к)иївський (н)аціональний (е)кономічний (у)ніверситет, (д)ень (н)езалежності України, (р)іздво, (а)ндріївська (ц)ерква, (в)олодимирський (с)обор, (к)иєво-(п)ечерська (л)авра, (д)ержавний (м)узей (о)бразотворчого (м)истецтва, (ц)ентральна (н)аукова (б)ібліотека АН України ім. В. Вернадського, (п)ромінвестбанк України, (б)анк (а)валь, (є)вропейське (е)кономічне (с)півтовариство, (м)іжнародний (в)алютний (ф)онд, (д)амоклів (м)еч, (х)арківський (н)аціональний (у)ніверситет (і)мені В. Н. Каразіна; (п)резидент України; (к)онституційний (с)уд України; (о)рден (к)нягині Ольги; (т)уманність (а)ндромеди; (с)узір’я (ч)умацький (ш)лях; (д)руга (с)вітова (в)ійна; (с)ізіфова (п)раця; (м)іністерство (к)ультури (у)країни; (к)абінет (м)іністрів (у)країни; (п)апа (р)имський; (т)уманність (а)ндромеди; (п)атріарх (у)країни.

3. Перекладіть слова та словосполучення українською мовою.

Хьюстон, лье, аспирин, фюзеляж, верный друг, веский аргумент, верный ответ, бриллиант, брифинг, Сицилия, фейерверк, фойе, быть на хорошем счету у заместителя декана, устав фирмы, регистрация участников, принимать меры, принимать участие в соревнованиях.

4. Запишіть слова. 

(р)ада (б)езпеки, (н)аціональна (о)пера України, (п)олісся, (с)танція (м)етро (л)ибідська, (з)акарпаття, (ч)ернігівська (о)блспоживспілка, (о)дещина, (п)риазов’я, (д)онбас, (з)бройні (с)или України, (ц)ентральне (у)правління (в)сеукраїнського (т)овариства (п)росвіта ім. Тараса Шевченка, (ц)ентральна (р)ада, (п)арламент, (с)енат, (к)онституційний (с)уд України, (о)рден (в)ітчизняної (в)ійни, (м)едаль (з)а (в)ідвагу, (о)рден (к)нязя (я)рослава (м)удрого, (е)зопівська (м)ова, (б)іблія, (б)ожа (м)атір, (е)поха (в)ідродження, (раціональний (у)ніверситет (к)иєво-(м)огилянська (а)кадемія, (у)країнська (д)ержава; (д)ержавний (к)омітет з (н)ауки, (т)ехніки і (п)ромислової (п)олітики України; (д)октор (е)кономічних (н)аук, (м)іжнародна (с)пілка (у)країнських (п)ідприємців (МСУП).

 Домашнє завдання:

 Написати есе на тему: " Що робить мене щасливим"

                                Бажаю успіхів !!!! 

ТЕМА : ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ ТА СУФІКСІВ   (25.03.2020)

Записати тему у зошит.Опрацювати матеріал за підручником.Законспектувати правопис префіксів та суфіксів і виконати вправи письмово .

                         

Виконати письмово у зошиті

Завдання: Запишіть подані слова у дві колонки:

•                     зі вставленою буквою з;

•                     зі вставленою буквою с.

..творив, ..сох, ро..питав, ..ховане, нав..кіс, ..чавити, ..помин, ро..діл, ..чинити, ро..чин, бе…помічна, ..просоння, ..прадавен, ..добич, ..фотографувала, ..далеку, ..хлип, ро..клад, ..тривожено, ..тер, бе..причинно, ..чистив, ..корила, ..шила.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв записаних слів складеться вислів Олександра Олеся.

Ключ: весняна пора  - хвилина чудова

Вправа 2. Розподільний диктант

Завдання:  Запишіть подані словосполучення у дві колонки:

• із вставленою буквою и;

«із вставленою буквою е.

Пр..в’язав до воріт, пр…старий дід, пр…крашена ялинка, пр..страшенне місце, пр..кумедний острів, пр..дивно завмер, пр…мудрився сам, пр..глибоке озеро, пр…солоджений обман, пр…швидшена хода, пр…забутий звичай, пр…зирливий погляд, пр..вокзальний квітник, пр..швидкі кроки, пр..старкуватий кавалер, пр..мудрість віків, пр..густий ліс, пр…надна усмішка, пр..сумна пісня, пр..дорожній кущ, пр…чудовий світ, пр..білена стіна, пр..білі сніги.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх слів складеться закінчення вислову Дмитра Павличка:

 Ключ:«Всі народи рівні, а земля там найкраща, де вродився ти.».

Завдання: підкреслити  всі члени речення у поданому реченні

Вправа 3. Робота з текстом

Завдання: відредагувати текст (виправити помилки та вказати орфограму, на яку було допущено помилки )

Популярному пиримишлському поету Павлові Петровичу Подільчаку прейшло поштою приємне повідомлення: “Преїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, — погостюєте, повеселитеся”. Павло Петрович поспішив, пребувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів превітно прийняв преїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони — приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки — примилої Поліпи Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані причудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прикрасні полонези Понятовського, прилюдії Пуччіні. (9 помилок)

Виконати тести 

  Префікси З чи С

   Префікси ПРЕ чи ПРІ

    Тема : Чергування голосних та приголосних (18.03)

  Тема : Спрощення приголосних .(24.03.2020)

  Тема : Подвоєння та подовження приголосних .(24.03.2020)                                      Завдання 

 1. Опрацювати матеріал за підручником.

 2.Виконати вправи ( письмово ) 

       Впр.№227;229;231;235;237;250;258.

 3.Записати у зощит випадки чергування голосних та приголосних,спрощення,подвоєння та подовження .

                                      Для учнів

  Чергування

  Спрощення

  Подвоєння та подовження 

(виконати вправи з презентації )

                            
               Виконати інтерактивні вправи

      Спрощення

     Подвоєння

     Апостроф

 Виконати письмово до теми 
                  Чергування голосних та приголосних (18.03)

►   Переписати, вставляючи, де треба, пропущені літери, пояснити вживання їх. Дібрати до слів, у яких пропущена літера, такі споріднені, у яких відбувалося б чергування голосних, з’ясувати його.

1. Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця навіки заб..рем. 2. Два вітри підкрались стиха, в баби вир..вали нитки і порвали на шматки (О. Пархоменко). 3. Біла ромашко, як ти цвітеш! З медом від тебе л..тить бджола. Дівчинка в коси тебе запл..ла (М. Сингаївський). 4. Ми повибігаємо, снігу нак..чаємо купу за садком. 5. Баба буде плакати, будуть сльози капати, знівечать кожух. Голова пок..титься і в калюжу — бух! (Л. Глібов). 6. Можна все на світі виб..рати, сину, виб..рати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 7. У зеленому намисті, синьоока, чарівна, ст..ле килими барвисті, йде дібровами весна. 8. Осінь ялинки не ч..пає, доглядає, наче мати,— все про неї тільки й дбає, щоб зимі подарувати (Г. Донець). 9. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в світлиці підм..ла, прибрала (О. Пархоменко). 10. Внучка сміливо продирається лісовими хащами. 11. Сидимо собі, ліс кругом завм..р. 12. Сьогодні дідусь уже зб..рався пов..зти дівчинку до Тихого океану. 13. Через хвилину судно стишувало хід, перем..гаючи піняві хвилі (М. Яненко). 14. Бабуся заг..няє нас до хати (М. Стельмах).

             Дослідження-трансформація з конструюванням

►   Утворити від поданих у дужках іменників прикметники й записати усі словосполучення. Скласти з ними 5 речень.

(Волга) берег; (Прибужжя) село; (Сиваш) озеро; казах (діти); тюрки (мова); (Кременчук) завод; Запоріжжя (степи); (Кавказ) довгояштель; (Париж) квартал; (сусід) двір; (товариш) розмови; (Лейпциг) зустріч.

                 Домашнє завдання до теми 18.03.

► Записати 9 назв місяців із суфіксом -ень. Утворити від них родовий відмінок. Записати слова парами за зразком. Сформулювати висновок про чергування, що відбувається.

  Зразок. Н. в.— січень. Р. в.— січня.