01.12.2020
Тема:Прикметники ,що перейшли в іменники
Завдання :
👆 опрацювати теоретичний матеріал
Перехід прикметників в іменники. Творення прикметників
Деякі прикметники в процесі мовлення втрачають своє основне прикметникове значення, набувають ознак іменників і виражають предметність, тобто субстантивуються і таким чином переходять до розряду іменників.
Переходячи до розряду іменників, прикметник виражає досить широке загальне поняття: Розумний б’є на те, що справді в його є. Два хитрих мудрого не переважать. На віки вічні старий зникає, занесе з собою і добре й лихе, поховає пережите й перемучене і стражданням закручене.
Субстантивація прикметників буває повна і неповна.
При повній субстантивації прикметники цілком переходять в іменники і не вживаються як прикметники: придане, набережна, пальне, Рівне, Ніжин.
При неповній субстантивації прикметники вживаються і як найменування предмета, і як найменування ознаки: хворий, бідний, рідний, старий, старший, малий, полонений, подорожній, їздовий, колискова, сліпий, кривий, пряма, минуле, майбутнє, прийдешнє.
Прикметники, набуваючи іменникового значення, зберігають прикметникову систему відмінювання за відмінками і числами, але втрачають здатність змінюватися за родами.
👆 Записати у зошит приклади переходу прикметника в іменники
1 - іменник 2 - прикметник
1. кошовий наказав усім опустити зброю.
2. кошовий атаман був дуже сміливий.
1.військовий врятував людину під час збройного нападу.
2. мій сусід придбав військовий авомобіль
1. молода смачно приготувала обід
2. моя мама молода й красива.
1. набережна була осяяна місячним світлом.
2. набережна вулиця була популярним місцем для зустрічей
👆 Виконати письмово
Випишіть із тексту прикметники.
Зазначте їхній розряд за значенням.
Скромна краса пізньої осені. Природа ніби причаїлася, чекаючи зимових холодів. Спохмурніло, насупилось, стало свинцево - сірим небо. Потекли з нього золоті ниточки осіннього дощу. Холодно, непривітно. У цю пору кожна людина ніби теж якось завмирає, заспокоюється.
☝☝☝☝☝
Утворіть відносні прикметники від власних назв за допомогою суфікса –ськ-. Поясніть орфограми у прикметниках. Підкресліть букви, що позначають чергування приголосних. Зразок: Галич – галицький.
Рига, Буг, Чехія, Львів, Прилуки, Збараж, Гадяч, Овруч, Париж, Острог, Золотоноша, Миколаїв, Крим.
☝☝☝☝☝
Утворіть прикметники від твірних основ іменників, що в дужках. Виділіть словотворчі суфікси і визначте спосіб творення.
(Весна) степ, (голос) жайворонок, (барви) квіти, (дух) аромат, (блакить) небо,
(шовк) травичка, (сонце) спів, (дзвін) мелодія, (пшениця) лани
17.11.2020
Тема:Повторення вивченого матеріалу.
Прикметник
Виконати тестові завдання 👇
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8053673
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4341527
10.112020
Тема: Вищий на найвищий ступені порівняння прикметників.
Завдання :
👆 Опрацювати теоретичний матеріал
Записати у зошит!!!!!!!
Виконати письмово!!!!!!!!
Відео на допомогу:
· https://www.youtube.com/watch?v=WLQfVU5wylo
· https://www.youtube.com/watch?v=J_LKCVerZic
· https://www.youtube.com/watch?v=-tk9SxBAONo
· https://www.youtube.com/watch?v=FkIfOFPge-k
Тренувальні вправи
Утворіть вищий та найвищий ступені порівняння прикметників (обидві форми)
- свіжий,
- холодний,
- гарячий,
- лагідний,
- добрий,
- кислий,
- гіркий,
- солодкий,
- солоний,
- пасивний,
- активний,
- гарний,
- високий,
- низький.
Тестування join.naurok.ua Код доступу 5264209
03.11.2020
Тема : Прикметник .Відмінкові закінчення
Завдання
Записати у зошит
ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Прикметники, змінюючись за родами, відмінками й числами, відповідають на такі питання:
| 1) | називний | — який? яка? яке? які?; |
| 2) | родовий | — якого? якої? якого? яких?; |
| 3) | давальний | — якому? якій? якому? яким?; |
| 4) | знахідний | — який? або якого? яку? яке? які? або яких?; |
| 5) | орудний | — яким? якою? яким? якими? ; |
| 6) | місцевий | — (на) якому? якій? якому? яких? |
Усі прикметники відмінюються за одним зразком без винятків. Є лише невелика різниця у вживанні букв а, у, е, и та я, ю, є, і в закінченнях твердої і м’якої груп.
До твердої групи належать прикметники з основою на будь-який твердий приголосний: гарячий, чужий, короткий, зелений, братів, сестрин.
До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який [нˊ]: синій, давній, ранній, пізній. Сюди належать також безкраїй, довговіїй, короткошиїй з основою на [й].
Виконати письмово
Змініть словосполучення “іменник + іменник” на “прикметник + іменник” за зразком.
Зразок: будинки з каменю – кам’яні будинки.
Стільці з дерева –
Хустини з шовку –
Озера в горах –
Рушники з льону –
Горщики з глини –
1. До кожного прикметника доберіть і запишіть синонім.
Красивий –
Гарячий –
Сумний –
Сміливий –
Балакучий –
Швидкий –
Відвертий –
Тестування Код доступу 2876407
27.10.2020
Тема :Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості.😊😊
Тема: Поняття мовної стійкості .
Джерела ,що живлять мовну стійкість
Завдання :
Опрацювати теоретичний матеріал
Джерела, що живлять мовну стійкість,— це національна традиція, національна свідомість і солідарність; національна культура; національний мир і співробітництво з іншими народами.
Мовна свідомість українців зазнавала впродовж століть істотних змін. Її реконструкція на різних часових зрізах і в діахронії залишається важливим завданням історичної лінгвоукраїністики, розв’язання якого дозволить повніше відтворити мовний (і ширше – духовний) світ українського етносу на різних етапах його розвитку, осягнути особливості мовних і концептуальних картин світу окремих суспільних прошарків та індивідів, а відтак – і специфіку мислення наших предків, усебічно проаналізувати процеси та явища історії української літературної мови крізь призму тогочасної мовної свідомості, з’ясувати окремі й дотепер дискусійні питання, зокрема про зв’язок між старою і новою українською літературною мовою
Виконати письмово
Вправа 1. Перепишіть, на місці крапок, де потрібно, поставте літери. Поясніть правила подвоєння літер у словах іншомовного походження.
Ас…ортимент, мас…а, брут…о, аб…ревіатура, інтел…ігент, адміністративно-тер…иторіальний, ак…редитація, ім…іграція, еміс…ійний, тон…а, дис…ертація, ім…ігрант, іл…юзія, Гол…андія, іл…юстративний, шил…інг, ін…оваційнний, кор…упція, колон…а, контр…еволюційний, ан…отація, пас…атіжі, рал…і, груп…а, елас…ифікатор, ас…игнаційний, забал…отований, марок…анець, сум…а, ал…ея, кас…а, стак…ато, барок…о, Ренес…анс, інтермец…о, конгрес…, ван…а, мас…аж, новел…а, бал…он, кол…егія, кол…екційний, ім…унітет, інкас…о, кас…ета, еф…ективний, ком…ерція, кор…ектор, колон…а, мір…а, Шил…ер, хоб…і, Міс…урі, віл…а, оп…нент, Ізабел…а, ас…амблея, бравіс…имо, шас…і.
Вправа 2. Запишіть слова і розкрийте дужки, поясніть їх правопис.
Не(т, тт)о, д(и, і)лер, субс(и, і)дія, емі(с, сс)ія, серт(и, і)фікат, рец(и, і)пієнт, рейт(и, і)нг, бру(т, тт)о, д(и, і)віденд, па(с, сс)ив, ліз(и, і)нг, клір(и, і)нг, м(і, и)грація, консорц(і, и)ум, інка(с, сс)атор, аукц(і, и)он, ауд(и, і)тор.
Вправа 3. Перепишіть слова і вставте, де потрібно, пропущені букви або апостроф. Поясніть правопис слів.
Р…шел…є, Ц…ц…рон, Т…ц…ан, Вандрі…с, Фе…рбах, П…ємонт, Барб…юс, К…юв…є, Н…ютон, Мол…єр, Рос…іні, Рус…о, Лес…інг, Монтеск…є, Лавуаз…є, Руж…є, Тор…іч…ел…і, Верг…лій, Гал…лей, Гр…г, Д…дро, К…пл…нг, Паган…ні, У…тмен, Хем…нгуей, Шексп…р, Ш…л…ер, Пал…адій, Бокач…о, Гр…м…
.
1. Методична допомога.
2. Презентація:
3. Теоретичний
блок:
Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передовсім духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні викладачі, політики, правники. Вміння говорити становить фундамент професіоналізму спеціаліста гуманітарного фаху. Проте й для представників професій, пов’язаних з технікою, це вміння є важливою професіограмою.
Уміння людини спілкуватися засобом слова зумовлюється загальною ерудицією, здібностями, самоосвітою, прагненням до самовдосконалення.
Словник.
Інтелектуальний – який стосується інтелекту – здатності до мислення, особливо до його вищих, теоретичних рівнів. Професіограма – важливий показник здатності до певної професії, роду діяльності: набір необхідних і достатніх якостей особистості, її знань та вмінь. Ерудиція – глибокі знання в певній галузі чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність, енциклопедизм
Мовна стійкість — намір та поведінка особистості чи групи людей спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами, незалежно від того, якою мовою послугується співрозмовник.
2.Прочитайте уривок зі статті І. Каганця. Підготуйте свої рекомендації для ровесників щодо дотримання мовної стійкості.
Переходь на українську мову, заохочуй до цього друзів та знайомих, використовуй україномовні джерела, допомагай російськомовним українцям перекладати їхній інформаційний продукт на українську, сприяй їхній практиці розмовної української мови.
Спілкування з українцями українською: що може бути природніше і простіше!
Українські воїни! Не допомагайте ворожій розвідці перехоплювати ваші розмови: говоріть українською — ворог її не розуміє.
Українські журналісти, експерти, громадські лідери! Говорячи російською, ви просуваєте в Україні «русскій мір», адже він ґрунтується на російській мові. Не стидайтесь української мови, ви ж нею володієте. Не досконало? То є гарна нагода вдосконалитись — у цьому вас усі зрозуміють і підтримають.
Друже, не чекай, поки інші перейдуть на українську. Пам’ятай, що ти — людина-армія. Твоє персональне долучення до тотальної війни може стати останньою краплею, яка приведе в рух лавину народної активності.
Політика — це ти. Проводь свою інформаційну політику (За матеріалами ЗМІ).
3.Ознайомтеся з дослідженням журналістки А. Каленської. Висловте припущення щодо важливості цієї риси мовної особистості. Використайте ці матеріали в роботі над проектом «Приклади мовної стійкості в художній літературі й українському кіно».
Бути собою: мовна стійкість дає людям змогу формувати середовище, а не залежати від нього
«Лінгвістична» нестійкість бачиться загрозливою: якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською?
Нас навчали вихованості. «Відповідати тією самою мовою, якою до тебе звертаються,— це ознака ввічливості»,— методично повторювали вчителі в школі. Ми виросли дуже ґречними й тепер, спілкуючись із російськомовними колегами, друзями і просто перехожими, чемно переходимо на їхню мову. Ніби інакше вони нас не зрозуміють. А українська — це для особливих випадків: у когось — для дому, ще в когось — для офіційних урочистостей. Звичайно, якою мовою де і з ким говорити — особиста справа кожного. Тільки в масштабах країни «лінгвістична» нестійкість бачиться загрозливою: якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською? Навіть вихованість має межу.
Перестрибування з мови на мову — це аж ніяк не ввічливість, вважає соціолінгвістка Лариса Масенко. «У великих містах сформоване російськомовне середовище, воно тисне. Людині здається, якщо говоритимеш українською, тебе сприйматимуть як білу ворону»,— вважає пані мовознавець. Її батько — відомий український поет Терень Масенко, автор спогадів про письменників «розстріляного Відродження», тож у сім’ї панувала україномовна атмосфера, але за її межами — середовище зросійщеного Києва. У підлітковому віці Лариса була радше російсько-, аніж україномовною. Усвідомлений вибір прийшов згодом.
Часто той, хто вийшов з україномовної родини, на деякий час утратив «лінгвістичну» стійкість і вже у зрілому віці вирішив повернутись до одномовності, переживає такий перехід значно важче. Додається певне неприйняття середовищем, із яким раніше спілкувався російською. «Більшість прагне зливатися з оточенням. Їй не вистачає сміливості вирізнятися якимось чином, мовою зокрема»,— вважає психоаналітик Ганна Бойченко. Формування нової мовної звички вимагає постійного контролю над власним мовленням.
Від народження до трьох років дитина більшість часу проводить у колі сім’ї — тут задовольняються її основні потреби та інтереси. Окрім слів «домашньої» мови, малюк вбирає властиві йому поняття, акценти й належний стиль мислення. «Якщо українська не є питомою і дитина вивчила її лише 6 у школі, то вона і звикає до неї як до мови навчання або офіційного спілкування, а в побуті все одно користуватиметься російською»,— зауважує Бойченко. Людина висловлюватиме глибокі почуття і сприйматиме їх зі слів саме за допомогою мови дитинства. Друга — буде «мовою спілкування зі світом», більш інформативною і розвиненою, але значно менш інтимною.
Позбавляючись постколоніального баласту, нації робили стрибок в економічному й суспільно-культурному розвитку. Таким прикладом може бути Чехія, значна кількість населення якої на початку минулого століття була німецькомовною, але вже за півстоліття держава змогла подолати цю проблему. У Фінляндії тривалий час у великих містах розмовляли шведською.
Для нашої держави важлива критична маса україномовних людей, яким притаманна «лінгвістична» стійкість. «Тоді зберігається мова»,— резюмує Масенко. Крім того, це захищає її від розмивання норм і перетворення на суржик. Постійне перемикання з однієї мови на другу й навпаки ламає нормальний «код» переходу й робить із них обох мішанину.
«Мова — це страшенна зброя. Тим, що говориш українською, ти вже чиниш протест владі хамів»,— вважає Ірена Карпа. На її думку, поки наші співвітчизники потроху переходитимуть на українську, потрібно творити нові міфи. Бути кращим — це завжди бути іншим. І це завжди важче — зробити щось, чого оточення може не зрозуміти. Потрібно просто вирішити для себе, чого ти прагнеш: бути таким, як більшість, чи бути собою.
Українці мають нарешті зрозуміти, що мова — це наш стратегічний ресурс, не менш важливий за газ чи нафту, що за використання іншої мови доводиться платити, хай у побуті це й не одразу помітно. Проте в масштабах нації та країни видно дуже чітко, тому мати власну мову, власну культуру, інформаційний простір потрібно навіть із наймеркантильніших міркувань.
· Завдання: Поставте іменники у формі родового відмінка однини й випишіть ті, що мають
Фотовідбиток, фотодокумент, фотодрук, фотоекспонометр, фотоелектроліз, фотоефект, фотоелектрон, фотозв’язок, фотокомплект, фотоелемент,
фотоіонізатор, фотоліз, фотоген, фотокатод, фотометр, фотореактив,
фоторедуктор, фотосинтез, фотоапарат, фотограф, фотографізм, фотогурток,
фотоетюд, фотознімок, фотоконкурс, фотомонтаж, фотопортрет, фоторепортаж.
4. Вправи:
Немає коментарів:
Дописати коментар