24-Л Українська література

07.12.2020

Тема: Контрольна робота

 Контрольна робота за творчістю поетів 20-х років ХХ ст. (П.Тичина,М.Зеров, М.Семенко, Є.Плужник)

                                                       Варіант I

Початковий та середній рівні(Кожна правильна відповідь -1 бал)

1. Першою збіркою П.Тичини є:

 а) «Осінні зорі»;

 б) «Сонячні кларнети»;

 в) «Чернігів»;

 г) «Замість сонетів і октав».

2. З якої поезії П.Тичини ці рядки «Я ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів»:

 а) «Арфами, арфами»;

 б) « Подивилась ясно»;

 в) «О панно, Інно»;

 г) «Ви знаєте, як липа шелестить».

3. У творчості М.Семенка переважають риси:

 а) реалізму;

 б) конструктивізму;

 в) неокласицизму;

 г) футуризму.

4.Літературне угрупування, до якого належав М.Зеров:

 а) «ВАПЛІТЕ»;

 б) неоклассики;

 в) «Празька школа»;

 г) «Нова генерація».

5.Визначити автора віршованих рядків «Нема мудріших, ніж народ учителів»:

 а) М.Рильський;

 б) П.Тичина;

 в) М.Зеров;

 г) Є.Плужник.

6.Ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків (двох чотиривіршів та двох тривіршів):

 а) сонет;

 б) верлібр;

 в) гімн;

 г) ода.

 

 

 

 

 

Достатній рівень

7.Установіть відповідність між прізвищами авторів та їхніми творами.       

1.П.Тичина                          а) «Київ-традиція»;

2.М.Зеров                             б) «Молюсь і вірю»;

3.М.Рильський                     в) «Річний пісок» ;                                       1 бал

4.Є.Плужник                         г) «Розстріляне безсмертя»;

                                                д) «Одчиняйте двері».

8.Зробіть короткий аналіз вивченої напамять поезії М.Рильського або Є.Плужника.                                                                                               2 бали

Високий рівень

(Правильна,змістовна,цікава відповідь-3 бали)

9.Виконайте одне із завдань.

А)Висловіть судження про майстерність,філософічність поетичного самовираження «неокласиків» М.Зерова, М.Рильського.

Б)Напишіть твір на тему «Зовнішній спокій,урівноваженість як ознака душевного стоїцизму,опірності несприятливим життєвим обставинам у творчості Є.Плужника.


30.11.2020 (2 години)

Тема:Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в поезії

Максима Рильського «Солодкий світ» (оглядово). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. 

ТЛ: філософічність, сонет.

Максим Рильський

***

У теплі дні збирання винограду
ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.

І він спитав: — Яку б найти принаду,
Щоб привернуть тебе до рук моїх?
Вона ж йому: — Світи щодня лампаду
Кіпріді добрій. — Підняла батіг,

Гукнула свіжо й весело на мулів,
І чутно уші правий з них прищулив,
І знявся пил, немов рожевий дим.

І він потягся, як дитина, радо
І мовив: — Добре бути молодим
У теплі дні збирання винограду.

1922



.   










  




5.     Аудіотвір.

·        https://www.youtube.com/watch?v=9e1r8-0CRwM

·        https://www.youtube.com/watch?v=c-oqhv0zvdk

6.     Ідейно-художній аналіз.

·        https://ukrclassic.com.ua/katalog/r/rilskij-maksim/3248-analiz-virsha-solodkij-svit-rilskij

       

Виконати тестові завдання

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5326098


        

8.  

23.11.2020(2 години)

Тема:Євген Плужник, його творча біографія. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики: «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах.!..»







Тема:«Київські неокласики»


Творче кредо групи «київських неокласиків», орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях Максима Рильського. 

 Завдання 

Записати біографії письменників 

Переглянути відео 

Записати ідейний аналіз творів 

Виконати тестові завдання

Для учнів 

Є .Плужник -біографіяhttps://dovidka.biz.ua/yevgen-pluzhnik-hronologichna-tablitsya/

М.Рильський -біографіяhttps://gumoreska.in.ua/ukrayinski-pysmennyky/maksym-rylskyj-hronologichna-tablytsya/

Відео

https://www.youtube.com/watch?v=Oa3uxejVSxI


1.  

  Максим Рильський читає свій вірш.

1957 рік. Живий голос

https://www.youtube.com/watch?v=AcuYrWeihwU

1.     Тестові завдання.https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1815812


16.11.2020 (2 години)

Тема:Літературний авангард


Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет М. Семенко – сміливий експериментатор («Бажання», «Місто», «Запрошення»).

ТЛ: авангард, футуризм, урбанізм.

Завдання 

Ознайомитися з біографією письменника

Записати хронологічну таблицю

Переглянути відео 

Виконати тестові завдання

Для учнів 

Біографія письменникаhttps://dityinfo.com/mykhail-semenko/mihail-semenko-biografiya.html

Відео про письменника 


4.     Презентація.👇

    

·        https://www.slideshare.net/ElenaPritula/ss-65906376

5.     Відео на допомогу.👇


·        https://www.youtube.com/watch?v=_diz1diBhkk

·        https://www.youtube.com/watch?v=HTTEpWubuOs

·        https://www.youtube.com/watch?v=isJE0IZh5pM

6.     Аудіотвори👇

·        https://www.youtube.com/watch?v=MIprikFKSq8

·        https://www.youtube.com/watch?v=IOAh0dLTQSY

·        https://www.youtube.com/watch?v=FsVqgbYoJGA



 09.11.2020 (2 години)

Тема:Драматичний етюд «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до кращого життя. Трагічна суперечність між мрією, духовністю й жорстокістю.

ТЛ: драматичний етюд.

Завдання 

👆 Прочитати твір та записати паспорт твору 

👆 Записати цитатну характеристику головних героїв

👆 Виконати тестові завдання 

Сьогодні ми будемо говорити про досить актуальну в наш час тему: лідер і народ. Для того, щоб дати належну оцінку зазначеній проблемі, з’ясуймо, що означають лексеми «лідер». «поводир». «пророк». «народ». «юрба». «маса». «натовп».

Словникова робота

Лідер — той, хто веде; перший, що йде попереду.

Поводир — людина, тварина або спеціальний пристрій, на який покладено функцію надання допомоги сліпому під час руху.

Пророк — людина, що пророкує людям слова Господа Бога.

Народ — населення певної держави, її мешканці.

Юрба — велике безладне, неорганізоване скупчення людей.

Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації.

 Теорія літератури

Драматичний етюд — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, у якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами.

1.    


2.     Презентація.👇

·        http://lesson.iolya.com.ua/page200.html

·        https://naurok.com.ua/prezentaciya-dramatichniy-etyud-o-olesya-po-dorozi-v-kazku-129979.html

3.         Відео на допомогу.👇

·        https://www.youtube.com/watch?v=V0Pa2UMmQ_E

·        https://www.youtube.com/watch?v=mz2E-oF7zq4

4.          Аудіотвір.👉 https://www.youtube.com/watch?v=cH2J_YfyD_4

5.          Ідейно-художній аналіз.👇

·        https://zno.if.ua/?p=6002

       

6.         Тестові завдання.j👈

        

7.       Інтерактивні вправи.👇

·        https://learningapps.org/4672336

·        https://learningapps.org/4672420

 

02.11.2020.(2 години)

Тема: Олександр Олесь


Життя та творчість письменника Неоромантичні та символістські тенденції у творчості .

Поезія " З журбою радість обнялась"

Завдання :


👆Записати біографію письменника

👆Записати ідейний аналіз поезії

👆Виконати тестові завдання 


Народився Олександр Іванович Кандиба 23 листопада (5 грудня) 1878 року на Сумщині у м. Крига (тепер Білопілля). Дід по матері орендував маєток у селі Верхосулі, де провів молоді роки Олесь. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років.

Залишившись без батька, (у матері було троє дітей), хлопець усвідомлює відповідальність за долю інших членів сім’ї (умови життя родини цілком змінилися: із заможної вона стала бідною). Олександр вчиться найголовнішому в житті – умінню працювати. Ще малою дитиною він навчився читати, вивчив майже всі поезії Т. Шевченка, і відтоді «Кобзар» був з ним поряд усе життя.

Мати Олександра з трьома дітьми повернулася до Білопілля. Виховувала дітей в любові. Тут Олександр Олесь закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова. Там Олександр брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з'являються його перші вірші.

Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки Олесь змушений був залишити його. Працював у херсонських степах.

1903 р. Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту, наполегливо займається самоосвітою: самотужки вивчає польську, сербську, болгарську мови, знайомиться зі світовою літературою.

Перша поетична збірка О. Олеся «З журбою радість обнялась» вийшла в Петербурзі в 1907 році.

З революцією 1905 року в О. Олеся пов’язувались надії на духовне та національне відродження України, і він у романтичних тонах закликає народ боротися за волю.

Після закінчення навчання О. Олесь шукає якоїсь творчої роботи – газетярської, видавничої, але не знаходить її і змушений працювати за фахом ветеринарним лікарем на київських бойнях, де людина з поетичною вдачею й ніжною, вразливою душею, природно, витримати не могла.

У 1907 році одружився з Вірою Свадковською.

1909 року вийшла друком збірка «Будь мечем моїм!..».

1912 року О. Олесь побував за кордоном – в Австрії та Італії; на Гуцульщині О. Олесь зустрічався з І. Франком, О. Кобилянською.

1912 р. О. Олесь написав драматичну поему «По дорозі в Казку».

Поезія О. Олеся набуває дедалі більшої популярності. Захоплені її милозвучністю, композитори пишуть на неї музику. Після Т. Швеченка О. Олесь – другий поет за кількістю творів, покладених на музику. Лисенко поклав на музику його поезії «Айстри», «Гроза пройшла, зітхнули трави», Стеценко – поезію «Сосна». О. Олесь інтенсивно працює, творить. Виходять збірки поезій, які він називає римськими цифрами: 1909 – ІІ, 1911 – ІІІ, 1914 – ІV, 1917 – V.

Після лютневої революції 1917 року в Україні почалося національне відродження. Водночас політична обстановка в Україні, боротьба між різними партіями була гострою, почалась братовбивча війна. О. Олесь гостро переживав страшні події цього лихоліття.

У лютому 1919 року О. Олесь, виїхавши з дипломатичним паспортом до Угорщини, залишився за кордоном назавжди. Відень, Берлін, Прага – для нього лише тимчасові місця проживання.

Безперечно, О. Олесь клопотався долею дружини й сина (1907 року в О. Олеся народився первісток – син Олег, ставший в майбутньому відомим українським поетом, писавшим під псевдонімом Олег Ольжич. У 1944 році на 36-му році життя Олег загине в концтаборі Заксенхаузен), усвідомлюючи, що нічого хорошого їх у Києві не чекає. Добивався через Міжнародний Червоний Хрестїх виїзду за кордон. Лише в 1923 році сім’я з’єдналася. До цього Олесь, як міністр УНР, працював за кордоном. У цей час виходять його збірки:

1919 – «Чужиною».

1921 – «Перезва».

1931 – «Кому повім печаль свою».

В Україні з 1930 по 1957 роки вірші Олеся не друкувалися.

Сином рідного народу залишився О. Олесь в страшну годину голодомору 1921 року в Україні. Поет працює в закордонному українському товаристві в справах надання допомоги голодуючим.

25 років О. Олесь прожив на чужині й помер 22 липня 1944 року далеко від рідної України. Його поховано на кладовищі Ольшани, у Празі.

1.

5. 


6.     Ідейно-художній аналіз. 

https://zno.if.ua/?p=5992

7.   join.naurok.ua          Код доступу 9971367



Тема: Перлина інтимної творчості .Мотив краси й кохання .

Поезія " Чари ночі"

Позакласне читання "О слово рідне ! Орле скутий!"

    Турбота поета про долю РІДНОГО слова, «чужинцям кинутого на СМІХ». особливо гостро поставлена в поезії «О слово рідне! Орле скутий!». Як І в багатьох інших випадках, громадянський пафос вірша тут поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Вірш О. Олеся «О слово рідне! Орле скутий!». — пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, «коли він сам стоять не міг». Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово — це душа народу, і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. У поезії Олесь не оспівує слово, а закликає його спочатку стати мечем, а в наступному рядку — сонцем. Сонце і меч — знову протилежні символи. Слово, як і життя, у розумінні Олеся, — це єдність протилежностей. Це скутий орел, співочий і забутий грім. На початку вірша Олесь з болем констатує, що рідне слово кинуте на сміх чужинцям, його зреклися діти. Одначе вже в наступній строфі слово оживає й сміється в шумі дерев і музиці зір, у співі степів і реві Дніпра. У чому ж сила слова? Слово-меч захищає, стає в обороні рідної землі, а слово-сонце, освітивши край, уселяє надію в безсмертя народу. Олесь переконаний, що народ живий доти, доки живе його слово. Для автора доля рідної землі, як і його особиста, невіддільна від долі рідного слова. Можливо, саме тому, коли Олесь опинився в еміграції, його поезія так і не піднялася до тих висот, яких вона сягнула тоді, коли митець був разом зі своїм народом.        

1.     

ЧАРИ НОЧІ

Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її, —
Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани...
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п'яні.

Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, —
Гори! Життя — єдина мить,
Для смерті ж — вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття:
Що візьме час, що люди,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас — боги скупі,
Над нас — глухі й нечулі…"
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!"

1904


5.     Аналіз вірша

Збірка: «З журбою радість обнялась»

Рід: лірика.

Жанр: романс.

Різновид лірики: пейзажна, інтимна, філософська.

Мотив: захоплення красою життя й красою кохання, заклик «ловити летючу мить життя».

Прекрасним зразком органічного поєднання пейзажної, філософської та інтимної лірики є поезія Олександра Олеся «Чари ночі» зі збірки «З журбою радість обнялась». За жанром цей твір – романс, завдяки проникливій мелодійності він став популярною народною піснею.

Центральним мотивом цієї поезії є заклик любити життя, насолоджуватись його красою, цінувати кожну мить. Автор пропонує ліричному героєві, а з ним і читачеві, улити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне, саме тому потрібно «ловити летючу мить життя». Цю ідею увиразнює образ Фауста:

І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас — боги скупі, Над нас — глухі й нечулі…"

Продовжуючи народнопісенну традицію, Олександр Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина — природа». Ліричність поезії посилюється влучними метафорами, наприклад, «тут ллються пахощі густі, там гнуться верби п’яні», «…уся земля тремтить в палких обіймах ночі»; персоніфікованим образом весни, яка завжди була символом молодості, краси, оновлення, наприклад: «весна іде назустріч нам», «весна бенкет справляє». Таким чином, одухотворена природа перебуває в органічній гармонії з почуттями ліричного героя: «Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче».

Використовує поет у вірші й прийом обрамлення: на початку й у фіналі поезії повторюється строфа:

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде!"

6.     Тестові завдання.join.naurok.ua      Код доступу 2689449




26.10.2020 (2 години)

Тема: Микола Вороний-ідеолог модернізації української літератури. 

Життєвий та творчий шлях митця .Єдність краси природи й мистецтва "Блакитна Панна"

Тема: Мотив самотності людини .Згадка про революцію як данина естетиці доби перетворень " Інфанта "

Завдання :

☝Вивчити біографію письменника та записати хронологічну таблицю.

☝Записати поезії у зошит та ідейний аналіз .

☝Подивитися відео про М.Вороного

☝Виконати тестові завдання 

Для учнів

👉 Біографія письменника http://ul.iolya.com.ua/page109.html

👉 Ідейний аналіз поезії " Блакитна Панна"

https://naurok.com.ua/analiz-poezi-m-voronogo-blakitna-panna-167003.html

👉 Відео на допомогу        https://www.youtube.com/watch?

v=3_W2n3RQLLs

👉 Художні засоби поезії " Блакитна Панна"

https://zno.if.ua/?p=4642

👉 Тестові завдання ·   join.naurok.ua    Код доступу 2010955

👉 Інтерактивні вправи        

https://learningapps.org/4672281

https://learningapps.org/5015112

1.      👉Презентація "Інфанта"

https://naurok.com.ua/m-voroniy-infanta-uzagalneno-idealizovaniy-zhinochiy-obraz-yak-syuzhetniy-centr-simvolistskogo-tvoru-167054.html

2.                Відео на допомогу

https://www.youtube.com/watch?v=oGpP50W5zcM

3.        Аудіотвірhttps://www.youtube.com/watch?v=Ys9XgN6TIQE

4.              Ідейно-художній аналіз. https://zno.if.ua/?p=4663

5.     Тестові завдання.join.naurok.ua    Код доступу 8416444

      

  Підсумкове тестування

  за творчістю М.Вороного

join.naurok.ua      Код доступу 4635755



16.10.2020

Тема:  Л.Українка  

Драма- феєрія "Лісова пісня" .Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму .

Тема:    Природа і людина у творі .Неоромантичне ствердження   духовної сутності людини.

               Художні особливості твору .


Завдання : Вивчити біографію письменниці

                  Прочитати драму - феєрію

                  Подивитися фільм✋ "Лісова пісня "

                 Записати паспорт твору та  сюжетний ланцюжок .

                 Виконати тестові завдання 

                 Тести       Код доступу 9869074    





Письмово !!!!!
Записати характеристику головних героїв .



Немає коментарів:

Дописати коментар

Вчитель повинен звертатися не стільки до пам`яті учнів, скільки до їх розуму, прагнути розуміння. а не одного запам`ятовування. Федір ...