Блог викладача українськой мови та літератури Скоробогач Наталії Вікторівни: 35-О Українська мова

Директорська контрольна робота

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5120740

04.112020

Тема: Контрольна робота

Підготовка до ЗНО

Тема :Просте речення (тестування)

Варіант 1

1. Які синтаксичні одиниці можуть бути синонімічними?

А Словосполучення, члени речення, речення;
Б словосполучення й речення;
В абзаци й речення;
Г тексти.

2. Розповідне речення може бути:

А стверджувальним, заперечним, переповідним, ймовірнісним;
Б риторичним;
В спонукальним;
Г власне-питальним.

3. Зазначте, у якому реченні пропущено тире між підметом і присудком.

А День ясний, теплий, весняний.
Б Я трохи звір.
В Незупинне власне словотворення ось шлях його поезії.
Г Промені як вії сонячних очей.

4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.

А М’яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: «Нєгорєлоє — Владівосток».
Б Лекція професора справила враження.
В Я тебе переслідуватиму все твоє життя.
Г Майор трутив стіл і звівся, похитуючись (3 творів І. Багряного).

5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.

А Більш за все на світі любив дід сонце (О. Довженко).
Б Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О. Довженко).
В Учениця записувала його мову окремі речення чи думки (О. Донченко).
Г Спинився — волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? (С. Васильченко).

6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайві коми.

А Здається, що це янгол злетів з небес, сів у нього за столом і виспівує тужливу, але чарівну пісню (У. Самчук).
Б Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн.
В Він саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо.
Г Велике, тютюнове листя зразу обплутало мене (З творів О. Довженка).

7. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.

А Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький).
Б Його все гніває, все дратує: і той Савченко з вічними жартами, й та небажана філоксера (А. Коцюбинський).
В Дивлюся: так буцім сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками (Т. Шевченко).
Г Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, неначе від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський).

8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.

А З-під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах, гойдаються по садках і виходять блукати на шлях (І. Микитенко).
Б Все зберегла моя уява ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).
В Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або ясний вечір (І. Нечуй-Левицький).
Г Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям (Я. Ваш).

9. Визначте, в якому з речень тире після однорідних членів невиправдано пропущене.

А І скрізь пливуть широкі звуки гучної, світлої землі (М. Бажан).
Б Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок).
В Стерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи все виблискує золотом, все бризкає жнив’яним сонцем (О. Гончар).
Г Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата (М. Коцюбинський).

10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.

А Я люблю класичну музику і малювати пейзажі.
Б Мені подобаються пригодницькі фільми й фантастичні твори.
В У шкільній оранжереї є кактуси, фікуси, пальми та інші тропічні рослини.
Г З моря долітали і шум прибою, і крики чайок.

11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).

А повагу;
Б докір;
В іронію;
Г милування.

12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово Та дитина, мабуть, була смілою, козацького роду (Марко Вовчок).

А впевненість або невпевненість у повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.

► Вибрати два правильних варіанти відповіді.

13. Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.

А 3 того місця так видно усюди (Панас Мирний).
Б А що ж по-твоєму чинити маєм (Леся Українка).
В Тут навіть повітря здавалось несло в собі золотисті відтінки (О. Гончар).
Г А він дивлюсь і осмутніє, і похмурий такий стане, і не їсть, і не п’є (Марко Вовчок).
Д І ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокотилася впоперек нього, до самого низу (О. Гончар).
Е І навіть в Арктиці суворій проб’ються може ручаї (Л. Дмитерко).

14. Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.

А Жовті курчата розкотилися по грядках, мов горох.
Б Налякане заколотом знялося з сусідньої стріхи гайвороння і било крилами над обсипаною стріхою.
В Дівка здорова, чиста, хоч води напийся (3 творів М. Коцюбинського).
Г В табуни збиваються пташки, що будуть відлітати в чужі далекі теплі краї (О. Копиленко).
Д Розрум’янена, ошаленіла Тоня з розгону налітає на брата (О. Гончар).
Е Перед ним лежав шлях, курний уже, хоч була рання весна (М. Коцюбинський).

15. Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.

А Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм (А. Головко).
Б Він ще зловив на собі вологий погляд жінки даючись подиву зміні кольору її очей (О. Уляненко).
В Сиділи люди нерухомо, поглядали один на одного блукаючим поглядом (І. Багряний).
Г Десь здалеку бриніла, як муха повесні, притишена пісня (М. Коцюбинський).
Д Вже жовтий жовтень гетьманує в останнім золоті життя (Є. Маланюк).
Е Світ падаючи на сніг знімався високо вгору (Панас Мирний).

16. Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.

А Такий числівник, що складається з кількох самостійних частин, або ж складний числівник, пишеться окремо.
Б До складу борщу входить багато різноманітних продуктів, які у своїй сукупності дають приємний смаковий букет.
В Стоїть тут, на варті, юнга, приклавши бінокль до очей.
Г У кінці XIX століття було кілька українських прославленихтеатральних колективів, наприклад, групи Марка Кропивницького, Михайла Старицького.
Д Зошити з друкованою основою для навчання першокласників письма, тобто прописи, завезли до книгарні.
Е Молодий хлопець став спеціалістом, гірничим інженером.

17. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. Зробіть його синтаксичний аналіз.

Під срібний дзвін криниць холодних і бездонних кидає ранок зір на небосхил гнідий (В. Сосюра).

Тема. Просте речення

Варіант 2

1. Які члени речення можуть вступати в синонімічні відношення?

А головні з другорядними;
Б уточнюючі з відокремленими неуточнюючими;
В відокремлені з невідокремленими другорядними членами речення;
Г підмет із присудком.

2. Емоційно-експресивний або стилістичний компонент у речення можуть вносити:

А присудки;
Б інверсії;
В поширені означення;
Г другорядні члени речення.

3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено тире між підметом і присудком:

А Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар).
Б Жити значить безперервно рухатися вперед (С. Джонсон).
В Твоя любов як сміх дитячий (Д. Іванов).
Д Ми сірі гуси в хмарі (А. Малишко).

4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.

А Тайга не давала йому нічого.
Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася.
В Даремно він нишпорив з пильністю вченого і з відчаєм голодного.
Г Його гнала вперед надзвичайна впертість, сто разів випробувана і загартована мужність (З творів І. Багряного).

5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.

А Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко).
Б Леся полюбила Сомка іще тоді, як він було носить її на руках і дарує їй то золоті сережки, то добре намисто.
В Іще тоді звав він її своєю судженою і зложив з Череванихою руки.
Г Защеміло горде дівоче серденько, да мовчала небога не сказала й матері (З творів П. Куліша).

6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву кому.

А Марія переживала прочитане, раділа чи плакала разом із тими людьми, про яких оповідала книжка.
Б Гнат як міг припрошував, підкладав їй, що видавалося йому смачнішим, годував цукерками, як дитину.
В Піднесена й урочисто чиста Марія приймала свої дари, цілувала кожного в уста, а Мартина — схилилася і, як батька, поцілувала в руку.
Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія занехаяла старосвітські звичаї, і не вбиралася до шлюбу, як це було прийнято, але такі вже настали часи (3 творів У. Самчука).

А З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає.
Б І далі (щоб не забути): у перший, у другий, як і в дальші томики я вкладаю речі, ще ніде не друковані.
В Дивишся на гетьманський ліс, згадується: гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. ін. (З творів М. Хвильового).
Г Все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (Б. Сосюра).

А Тьотя Бася не обідала її обід з’їв хтось. (У. Самчук)
Б Йшли разом до комори, розглядали та упорядковували свої подарунки хустки, спідниці, полотно… (У. Самчук)
В Люблю дивитись на Дніпро з його стрімких високих круч (Б. Сосюра)
Г Павлина Анфисівна сама ж невинність вона ж не знала, що Анфиса Павлівна дитячу котлету їла (З творів М. Хвильового).

9. З’ясуйте, в якому з речень після однорідних членів замість коми слід поставити тире.

А Сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови (С. Васильченко).
Б Він приніс здоровий пучок ласкавцю, гвоздиків та крокусу, котрий вже зацвів жовтогарячими патлатими квітками (І. Нечуй-Левицький).
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку під горою, і криниця під грушею, і левада, і зелена діброва на горах, і розмова з Лавріном за пасікою, все ніби заквітчало свекрову хату квітками та залило пахощами (І. Нечуй-Левицький).
Г Як не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеї, Сивих, веселих завій? (М. Рильський).

10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.

А У поемі «Сон» Тарас Шевченко зображує тяжку долю українського селянства.
Б Після одруження інститутка почала жити на хуторі чоловіка.
В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і на свого чоловіка, на полковника, гостей, що не зручно при них їй було заборонити їм повінчатися.
Г За те, що Прокіп не дав панночці зобидити Устину, його віддали в москалі.

11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! (М. Рильський)

А докір;
Б радість;
В іронію;
Г гідність.

12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово. Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю. Яновський).

► Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

13. Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.

А Це знов таки навіть у нижчих тварин помічається, собаки наприклад дуже чулі до оцінки їх (В. Винниченко).
Б Вода за ніч відстоялася, стала така прозора, що видно було на дні кожну піщинку (Ю. Збанацький).
В І того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).
Г Він видно спав, бо не ворушився (Панас Мирний).
Д Добра такого таки зроду у мене правда не було (Т. Шевченко).
Е Мені здається, що жила я завжди… (Леся Українка)

14. Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.

А Незмірною ласкавістю і тихою журбою віє від сих вільних, кучерявих хмаринок, що пливуть собі кудись поза дім неволі (В. Винниченко).
Б Літня спека й страшна зимова завірюха пригасили життя гір (М. Чабанівський).
В Земля, як і завжди, пахтіла своїм тяжким п’янливим запахом (У. Самчук).
Г Кожен крок нашого піхотинця здається подією вартою літописів (О. Гончар).
Д Сизуватий колос затиснутий з двох боків списами остюків перегойдує на тонких білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту (М. Стельмах).
Е Чумацькі мажари з кримською білою сіллю важко рухались по ній… (О. Гончар).

15. Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.

А Гуркіт канонади ревів не перестаючи (Б. Сосюра).
Б Вбігла Гафійка сквапно ховаючи щось за пазуху (М. Коцюбинський).
В А він мандруючи співа, як Наливайко з ляхом бився (Т. Шевченко).
Г А як насупляться брови сердито та під ними хмурий погляд блисне, то аж холодно у душі (Б. Мова).
Д Ад’ютант мав феноменальну пам’ять і виключну хоробрість (Г. Тютюнник).
Е Наче з вентилятора, війнуло звідти на бійців тяжким перегорілим повітрям, немов видихнутим з єдиних людських легенів (О. Гончар).

16. Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.

А Цілком природно, що капітан, схвильований такою перемогою, говорив те все безконтрольно, в стані ефекту.
Б Рана не гоїлась, перев’язки з морською водою не дали належного ефекту.
В Окремі спортсмени втратили форму, розгубили свої бійцівські якості.
Г На виставці демонструвалася бойова техніка — від пістолетів до важких танків.
Д Сукупність проблем, або ж проблематика, в галузі економіки нині є досить гострою і потребує невідкладного розв’язання.
Е Волею випадку дике лосеня стало близьким до людей, свійським.

17. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки.

Земля в таких місцях і справді могла таїти в собі міни чи бомби начинені смертоносною вибухівкою (О. Гончар). Зробити його синтаксичний аналіз.

Тестування join.naurok.ua Код доступу 8740873

28.10.2020

Підготовка до ЗНО .Написання власного висловлення

Підтримайте або спростуйте думку:

«Зміни – найцікавіше в житті».

Тести Код доступу 9895908

Лексика Код доступу 5971106

21.10.2020

Тема:Розділові знаки у простих реченнях ускладлених відокремленими обставинами та вставними словами .

Тестування Код доступу 7450006

Відокремлені члени речення

Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле. (О.Копиленко.)

Відокремлені уточнювальні члени речення

Відокремлений уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. (внизу, біля підніжжя гори; вчора, о першій годині; темний, аж чорний).

Але за уточнювальні не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.

Відокремлені уточнювальні члени речення в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі — парними комами, рідше — парними тире.

Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини способу дії, означення, присудок, підмет, додаток.
1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)
2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)
3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)
4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)
5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)

Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.
1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)
2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі. (Ю. Яновський.)

Відокремлені уточнювальні члени речення можуть вводитися в речення також за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнювальних членів речення комою не відділяються.
1. Щастя [кого?] художника, [а кого саме?] зокрема письменника, невіддільне від щастя його народу. (П. Воронько.)
2. [хто?] Більшість, [а хто саме?] особливо молодь, вбачали в поїздці до Морниці веселу розвагу. (І. Вільде.)

Відокремлення додатків

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.
1. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.)
2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера. (М. Трублаїні.)

Відокремлення обставин

Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
1. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)
2. Степ, струснувши з себе росу та [сполучник поєднує дві однорідні обставини] зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.)
3. Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов.)

Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?). Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.
1. Я йшов [як?] не поспішаючи [не поспішав]. (Л. Первомайський.)
2. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть [як?] жалкуючи, [як?] плачучи осудять. (Т. Шевченко.)

За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо тощо. Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників).
1. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч. (М. Упеник.)
2. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. (В. Собко.)

Відокремлення поширених узгоджених означень

Якщо поширене узгоджене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть безпосередньо перед означуваним іменником (або перед сполученням прикметника з іменником) і не має обставинного відтінку, то воно не відокремлюється (залитий сонцем степ; залитий сонцем безмежний степ).
1. Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра.)
2. І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах. (В. Сосюра.)
3. Зорі сплять на холодних [однорідні], морозом зв’ялених травах. (Л. Первомайський.)

Відокремлюється поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.
1. Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир. (М. Рильський.)
2. Лірична пісня — це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і [сполучник поєднує два однорідні означення] заквітчане людськими надіями. (М. Стельмах.)

Відокремлюється поширене узгоджене означення, відділене від означуваного слова іншими членами речення (хоч у поетичній мові, залежно від інтонації, воно може й не відокремлюватися).
1. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко.)
2. Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі. (Леся Українка.)

Відокремлюється означення, якщо воно стосується особового займенника я, ти, він і т. д. Іноді займенник може бути пропущений.
1. Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле... (О. Олесь.)
2. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас. (О. Довженко.)

Відокремлюється означення, якщо воно має обставинний відтінок (до нього, крім питання який?, можна поставити ще питання чому?, за якої умови? незважаючи на що?, і стоїть воно переважно на початку речення).
1. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив [пробився (чому?), бо був скроплений…]. (П. Дорошко.)
2. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні [помирає (за якої умови?), якщо покинута...]. (Д. Павличко.)

Відокремлення інших означень

Два або більше непоширених означень після означуваного іменника обов’язково відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення. В іншому випадку — відокремлення необов’язкове.
1. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. (Леся Українка.)
2. Бескиди сиві, червоні скелі, дикі, непевні, нависли над нами. (Леся Українка.)
3. Леліє даль волога і блакитна. (М. Бажан.)

Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.
1. На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли. (В. Сосюра.)
2. Тихе озеро незриме віє духом трав’яним. (М. Рильський.)

Звичайно не відокремлюються неузгоджені означення. Але коли автор хоче підкреслити важливість такого означення, то виділяє його парними комами, іноді — тире.
1. Настала осінь [яка?] з вітрами холодними, з дощами дрібними. (Леся Українка.)
2. А була б у них [яка?] хоч на курячій ніжці хатина — о, жили б! (А. Головко.)
3. Брянський, [який?] з туго перетягнутим станом, з білявою пишною чуприною [ці ознаки автор хоче підкреслити], стоїть, облитий променями призахідного сонця. (О. Гончар.)

Від означення слід відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється.
1. А навкруги вся ніч переповнена [присудок] розміреним шумом хлібів. (О. Гончар.)
2. Горо́д ровом обкопаний [присудок], дерева глиною замазані [присудок]. (Грицько Григоренко.)
3. Шлях стелився їм далекий [складний присудок] (З. Тулуб.)

Відокремлення прикладок

Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.
1. Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити [іде (чому?), бо він мандрівник...]. (Л. Дмитерко.)
2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)
3. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці. (Є. Гуцало.)

Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.
1. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці. (Леся Українка.)
2. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський.)
3. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.)

Блог викладача українськой мови та літератури Скоробогач Наталії Вікторівни

35-О Українська мова